Шлях розвитку медицини був дуже довгим. Сторіччя пройшли від навчань Парацельса до сучасних знань та вмінь. Вчені та лікарі постійно намагалися з’ясувати причини виникнення тих чи інших хвороб, зрозуміти, як працюють органи. Але навіть, попри весь медичний прогрес, все ще залишаються загадки, які лікарі не можуть пояснити. І навіть такий, здавалося б, простий орган – легені, досі змушує лікарів замислюватися. Більше на imykolayivchanyn.com.
Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, який займається захворюваннями, пов’язані з легенями, трахеями, бронхами, плеврою.
Багато відділів медицини колись були в групі з іншими. Так і пульмонологія до другої половини 20 століття була частиною фтизіатрії та онкології. Причиною більш поглибленого вивчення пульмонології став стрибок на захворювання легеневої системи.
Ніколаєв не став винятком. Яким був шлях миколаївських лікарів до знань у пульмонології.
Перші кроки
Статистика стверджує, що третина всіх хворих за рік – це пацієнти із хворобами легеневої системи. Як ми бачимо, проблема пульмонології досить поширена. Хоча велику увагу приділяти їй почали лише у 1980-х роках. Саме на цей час у Миколаївських лікарнях з’явилися перші лікарі-пульмонологи.
Перші миколаївські пульмонологи займалися лікуванням тяжких випадків. До таких належали: пневмонії, бронхіти хронічного перебігу, легеневі абсцеси, бронхіальна астма. На той час спеціального відділення не було. Та й лікарів було лише кілька людей. Хоча випадків захворювань вистачало. Розуміючи це Лукін Р.С, заступник головного лікаря міської лікарні №1, запропонував відкрити на базі лікарні пульмонологічне відділення.
Урочисте відкриття відділення відбулось 1989 року. Першим та єдиним завідувачем стала жінка-доктор Василик Т. М. Разом з нею частиною нового відділення стали й інші лікарі, які сприяли зниженню летальних випадків у місті від хвороб легеневої системи. Збільшення кількості лікарів-пульмонологів допомогло виявляти онкопатологічні форми захворювання легень на початкових стадіях. Таким чином миколаївські лікарі змогли зробити свій внесок у всеукраїнську боротьбу із хворобами.
Розквіт із наслідками
Тяжкі 90-ті торкнулися усіх сфер життя українців. Медична сфера теж зазнавала не найкращих своїх часів. У 1995 році в Миколаєві відбулася реорганізація медичних закладів. Частина з них скасувалася, деякі взагалі закривалися. На жаль, найбільше «збитків» зазнала пульмонологічна служба. У міських лікарнях скоротили кількість лікарів-пульмонологів. Тільки міська лікарня №4 зуміла втримати свій персонал від скорочення.
Миколаївський пульмонологічний стаціонар до 1995 року мав у своєму розпорядженні 60 ліжок. Після реорганізації залишилося всього 40, 1998-го його закрили зовсім. Сумне в’янення успіхів миколаївських лікарів.
Натомість відкрили пульмонологічний центр. Знаходився він у міській лікарні №2, що на вулиці Велика Морська, 54. Це був великий крок назад. Попри те, що за рік цей центр здійснював близько 5 тисяч консультацій, у його розпорядженні було лише 20 ліжок. І щорічно у денному стаціонарі лікування проходило до 700 хворих.
Дільничні лікарі та терапевти відправляли до центру хворих за вузькопрофільною консультацією. І потім уже дотримувалися їх рекомендацій.
Така реорганізація насамперед шкодила миколаївцям. 20 ліжок це катастрофічно мало. Їх виділяли лише особливо важким випадкам перебігу хвороб. Решті доводилося лікуватися вдома. А це вже загрожує затягуванням перебігу хвороби. Що у майбутньому частіше переходило у хронічні захворювання.
Скорочення посади лікаря-пульмонолога в лікарнях несло приховану небезпеку. Звичайні терапевти пропускали пульмонологічні випадки, вважаючи їх випадками звичайної застуди. І пацієнти втрачали дорогоцінний час. Як завжди, рішення ухвалені в кабінетах чиновників стояли людям реальних життів. Тому що деякі хвороби, які перебувають у сфері відповідальності лікаря-пульмонолога, можуть маскуватися під щось інше.
Сучасний процес
У 2008 році було вирішено перевести пульмонологічний центр у новий корпус поліклініки №4. Там тільки-но закінчили ремонт, забезпечили його всіма сучасними пристосуваннями для діагностики пульмонологічних захворювань. З того часу процес діагностики та лікування хвороб легеневої системи вийшов на новий рівень. На базі сучасного відділення було два нових небулайзери (апарат для інгаляції), сучасний рентген-апарат, флюорограф, спірограм та багато іншого. За допомогою нових пристроїв виявити пневмонію можна було протягом 10 хвилин. У далеких 90-х про таке можна було лише мріяти. Швидкість та точність – дві головні умови успішного лікування хвороб. Зросла і кількість ліжок у стаціонарі. Боротись із пульмонологічними хворобами у Миколаєві стало набагато простіше.
Успіх миколаївського пульмонологічного центру був відомий далеко за межами міста. У Миколаєві не було жодного дільничного лікаря, який би не відправляв до цього центру хворих на консультацію. Навіть фахівці з Херсона приїжджали переймати досвід та спостерігати за роботою на сучасному обладнанні.
У 2012 році в Україні пройшла нова медична реформа, в ході якої з’явилися сімейні лікарі. На плечі колишніх терапевтів наразі поклали розуміння природи походження хвороб усіх органів. У тому числі й пульмонологічного профілю. Реформа сучасна і відповідає своїм західним колегам. Але чи все так на практиці? Як вчорашній терапевт, який діагностував ангіни та застуди, зможе поставити точний діагноз в іншій галузі? Та й не лише діагноз, а й лікування. Неправильне призначення медичних препаратів може нашкодити іноді більше, ніж взагалі відсутність лікування зовсім.
Хоча автори реформи і заявляли, що всі сімейні лікарі пройдуть курси підвищення кваліфікації, але чи цього буде достатньо?
На тлі всієї цієї реформи у місті почали з’являтися консультативно-діагностичні центри з вузьким профілем. Пульмонологічним у тому числі.
Чим небезпечні хвороби легень
Бронхіти, пневмонія, альвеоліти, плеврити, ХОХЛ, бронхіальна астма – все це відносять до сфери відповідальності лікарів-пульмонологів. У наш час, коли ми маємо антибіотики від усього, запущені хвороби можуть зіграти злий жарт з людиною.
Наприклад, ХОХЛ – хронічна обструктивна хвороба легень – третя причина смерті у світі. Причиною розвитку ХОХЛ є регулярний вплив шкідливих газів, дрібнодисперсних частинок. Особливо це є небезпечним для дітей. У період, коли їх легені ще розвиваються. Людям, які живуть у містах з високим рівнем забруднення, варто регулярно перевірятися у пульмонолога.
Бронхіальна астма, в основному виникає через шкідливі звички та навколишнє середовище. До такого середовища можуть віднести як міський смог, так і роботу з небезпечними речовинами без засобів захисту. Але, у разі бронхіальної астми, висока ймовірність спадкової передачі хвороби. За наявності одного з таких хвороб, ймовірність того, що дитина буде хвора становить 30%. Хвороби легень нерідко призводять до смерті. І бронхіальна астма належить до таких хвороб.
На жаль, на проблеми з легенями впливає переважно саме стан навколишнього середовища. Миколаїв за всю історію лише раз потрапляв у топ рейтингу міст із брудним повітрям. У 2022 році згідно з даними моніторингових станцій у місті, чистота повітря перебуває в нормі. Але це не означає, що миколаївцям не варто дбати про стан легень. Для моніторингу свого здоров’я достатньо робити флюорографію один раз на рік.
