Ви заходите в білосніжну галерею. На стіні висить біле полотно, на якому нічого немає. Посеред кімнати лежить купа цегли. А в кутку стоїть звичайна швабра. Ви дивитесь на цінник і бачите суму з шістьма нулями. Перша реакція нормальної людини – подив, друга – роздратування, третя – думка: “Я теж так можу, чому це вважається мистецтвом?”. Якщо ви хоч раз відчували подібне, цей матеріал саме для вас.
Сучасне мистецтво (contemporary art) – це, мабуть, найбільш незрозуміла і суперечлива сфера людської діяльності. Воно провокує, дратує, викликає огиду або захват, але рідко залишає байдужим. Проблема в тому, що нас вчили оцінювати мистецтво за критеріями майстерності та краси: наскільки реалістично намальована рука, чи гарний пейзаж. Але сучасні митці грають за зовсім іншими правилами. Сьогодні ми спробуємо зламати код до розуміння цих правил, розберемо, що таке інсталяція, чому перформанс не можна зіграти двічі і як банан, приклеєний скотчем до стіни, став символом епохи. Про це далі на imykolayivchanyn.com, де ми зануримося у світ ідей, що коштують дорожче за золото.
Злам парадигми: Чому “красиво” більше не працює
Щоб зрозуміти сьогодення, треба зазирнути в минуле. До середини XIX століття головною функцією художника було документування реальності. Не було фотоапаратів, тож портрет був єдиним способом зберегти обличчя для історії. Але з появою фотографії живопис втратив монополію на реалізм. Художники зрозуміли: немає сенсу змагатися з механізмом у точності передачі деталей. Так народився імпресіонізм – спроба передати не об’єкт, а враження від нього.
Далі все розвивалося як снігова куля. Експресіоністи почали малювати емоції, кубісти розклали світ на геометричні фігури, а абстракціоністи взагалі відмовилися від предметів. Проте справжній вибух стався у 1917 році, коли Марсель Дюшан приніс у галерею звичайний пісуар, перевернув його, підписав псевдонімом “R. Mutt” і назвав “Фонтан”.
Цей момент змінив усе. Дюшан сказав світові:
- Мистецтвом є не те, що зроблено руками художника, а те, що художник назвав мистецтвом.
- Головне – це не майстерність виготовлення, а ідея (концепт).
- Контекст має значення. Пісуар у туалеті – це сантехніка. Пісуар у музеї – це арт-об’єкт.
Концептуалізм: Коли ідея важливіша за виконання
Концептуальне мистецтво – це інтелектуальна гра. Тут ви не повинні милуватися технікою мазка. Ви повинні думати. Твір мистецтва тут існує насамперед у голові автора, а фізичне втілення є вторинним і може бути будь-яким (текст, схема, фотографія або взагалі відсутність об’єкта).
Класичний приклад – робота Джозефа Кошута “Один і три стільці”. Вона складається зі справжнього стільця, фотографії цього стільця в натуральну величину і статті зі словника з визначенням слова “стілець”. Що хотів сказати автор? Він задає філософське питання: що є більш реальним – предмет, його зображення чи його ідея, описана словами?
Як дивитися концептуалізм? Не шукайте візуальної насолоди. Читайте експлікації (текст на табличці поруч). Без контексту зрозуміти такі роботи майже неможливо. Це як читати книгу іноземною мовою: літери знайомі, а сенс вислизає. Але коли ви дізнаєтесь передісторію, “сміття” на підлозі раптом перетворюється на глибоку метафору втраченого часу.
Інсталяція: Мистецтво, в яке можна увійти
Якщо картина – це вікно у світ художника, то інсталяція – це двері, через які ви в цей світ заходите. Це просторова композиція, створена з різних готових матеріалів та предметів. Головна особливість інсталяції в тому, що вона працює з простором. Глядач не стоїть осторонь, він опиняється всередині твору.
Інсталяції часто діють на всі органи чуття. Тут може бути темно, холодно, може пахнути кавою або гниллю. І тут надзвичайно важливу роль відіграє звук. Аудіальний супровід створює атмосферу, яка змушує вас відчувати тривогу або спокій. Це дуже схоже на роботу кіноіндустрії, де звук формує половину враження. Про те, як професіонали працюють зі звуком, ви можете дізнатися зі статті саунд-дизайн у кіно та іграх: як створюються звуки кроків, пострілів та монстрів, адже в сучасному арт-просторі ці техніки використовуються так само активно.
Види інсталяцій:
- Імерсивні. Ви повністю занурюєтесь у середовище (наприклад, “Нескінченні дзеркальні кімнати” Яйої Кусами).
- Сайт-специфік (Site-specific). Роботи, створені для конкретного місця і які неможливо перенести (наприклад, розлом у підлозі галереї Тейт Модерн від Доріс Сальседо).
- Відео-інсталяції. Використання проекторів та екранів для створення динамічних образів.
Перформанс: Тіло як інструмент
Перформанс – це форма мистецтва, де твором є дії художника, за якими глядачі спостерігають у реальному часі. Це театр без сценарію, режисера та, часто, без слів. Головна мета перформансу – пережити унікальний досвід “тут і зараз”.
“Бабусею” перформансу називають Марину Абрамович. Її найвідоміша робота “У присутності художника” (2010) тривала 3 місяці. Вона просто сиділа за столом у музеї MoMA, і будь-хто міг сісти навпроти і подивитися їй в очі. Люди плакали, сміялися, відчували катарсис. Чому? Тому що в сучасному світі такий глибокий і мовчазний контакт – це рідкість і розкіш.
Інший приклад – Йозеф Бойс, який замкнув себе в кімнаті з живим койотом на три дні (“Я люблю Америку і Америка любить мене”). Це було потужне висловлювання про відносини цивілізації та природи, про корінні народи США.
Перформанс неможливо купити і повісити на стіну (хіба що фотодокументацію). Він ефемерний. І це теж виклик суспільству споживання.
Чому це коштує мільйони? (Або міф про “я теж так можу”)
Це найпопулярніше питання. Чому “Чорний квадрат” Малевича або акула у формальдегіді Деміена Герста коштують шалених грошей? Хіба складно зафарбувати полотно чорним?
Відповідь проста: ви платите не за фарбу і полотно. Ви платите за:
- Інновацію. Малевич був першим, хто наважився звести живопис до абсолютного нуля форми. Зробити це другим вже не має сенсу.
- Бренд художника. Це працює як з одягом. Футболка Gucci коштує дорожче за звичайну, хоча бавовна та сама. Ім’я художника гарантує статус.
- Вплив на культуру. Твори, які змінили хід історії мистецтва, стають безцінними артефактами.
Варто зазначити, що збереження таких нетрадиційних творів – це окремий головний біль для музеїв. Як зберегти інсталяцію з їжі, щоб вона не зіпсувалася? Або як відновити механічний арт-об’єкт 60-х років? Це складний технологічний процес, який нагадує роботу лікарів. Якщо вас цікавить, як зберігають класику, подивіться статтю про те, як працює реставрація: відродження старих картин, архітектури та фільмів – погляд за лаштунки, хоча у випадку з сучасним артом, іноді “смерть” твору є частиною задуму автора (згадайте картину Бенксі, яка самознищилася на аукціоні).
Алгоритм: Як “читати” сучасне мистецтво
Коли ви наступного разу опинитесь у PinchukArtCentre або будь-якій європейській галереї, не поспішайте тікати. Спробуйте застосувати цей простий алгоритм з 5 кроків:
Крок 1. Зупиніться і подивіться.
Дайте собі хоча б 30 секунд. Відкиньте упередження. Що ви бачите фізично? Який це матеріал? Метал, пластик, сміття, світло?
Крок 2. Відчуйте емоцію.
Що ви відчуваєте? Тривогу? Спокій? Огиду? Сміх? Сучасне мистецтво часто працює саме з негативними емоціями, щоб вивести глядача із зони комфорту.
Крок 3. Прочитайте назву та опис.
У класичному мистецтві назва часто описова (“Дівчина з персиками”). У сучасному – це ключ. Якщо купа сміття називається “Надії мого покоління”, це вже зовсім інший контекст, чи не так?
Крок 4. Задайте питання “Чому?”.
Чому автор обрав саме цей матеріал? Чому такий розмір? Чому саме зараз? Мистецтво завжди є реакцією на події у світі – війну, екологію, політику, цифровізацію.
Крок 5. Сформуйте власну думку.
Ви маєте повне право сказати “мені це не подобається”. Але тепер це буде аргументована позиція, а не просто “мазня”.
Найскандальніші витвори, які треба знати
Щоб підтримати розмову в інтелектуальній компанії, варто знати кілька знакових робіт, які свого часу шокували світ.
| Автор | Назва роботи | Що це було | У чому сенс |
|---|---|---|---|
| Демієн Герст | “Фізична неможливість смерті в свідомості того, хто живе” | Справжня тигрова акула в акваріумі з формаліном. | Роздуми про смертність. Ми бачимо хижака, який викликає жах, але він мертвий і безсилий. |
| Мауріціо Каттелан | “Комедіант” | Банан, приклеєний сірим скотчем до стіни. | Сатира на арт-ринок. Банан купили за $120 000. Це про те, як ми створюємо цінність з нічого. |
| Трейсі Емін | “Моє ліжко” | Неприбране ліжко художниці з недопалками, пляшками та білизною. | Гранична щирість. Вона показала свій стан депресії після болісного розриву стосунків. |
| Бенксі | “Дівчинка з кулею” | Картина, яка почала різати сама себе шредером одразу після продажу на аукціоні. | Протест проти комерціалізації вуличного мистецтва. |
Сучасне мистецтво в Україні: Ми не пасемо задніх
Може здатися, що всі ці дивацтва відбуваються десь у Нью-Йорку чи Лондоні. Але український арт-сцена надзвичайно потужна. Наші митці гостро реагують на реальність, особливо на події війни.
Жанна Кадирова створює “паляниці” з річкового каміння – символ гостинності, яка стала маркером свій-чужий. Микита Кадан працює з темою історичної пам’яті та архітектури. Алевтина Кахідзе через свої малюнки та перформанси розповідає історії про життя в окупації та про свою матір. Українське сучасне мистецтво зараз як оголений нерв – воно болить, кричить і документує нашу історію для майбутніх поколінь. Воно не намагається бути красивим, воно намагається бути правдивим.
Висновки: Не бійтеся не розуміти
Сучасне мистецтво – це дзеркало нашого світу. А світ сьогодні складний, швидкий, фрагментарний і часто абсурдний. Тому й мистецтво таке саме. Не варто вимагати від інсталяції краси пейзажу XIX століття, як не варто вимагати від новинної стрічки в Telegram поетичності Шекспіра.
Головна порада для початківців – будьте допитливими. Не обов’язково любити все, що ви бачите. Абсолютно нормально, якщо якась інсталяція здається вам безглуздою купою мотлоху. Можливо, вона такою і є. Але іноді, серед десятків незрозумілих об’єктів, ви знайдете той один, який зрезонує з вашим внутрішнім станом, дасть відповідь на болюче питання або просто змусить посміхнутися. І заради цього моменту варто ходити в галереї.
До речі, багато прихільників класики з часом стають фанатами авангарду. Смак розвивається, як м’яз. Тож почніть тренування вже сьогодні – відкрийте гугл, подивіться роботи згаданих митців і спробуйте зрозуміти: а що вони хотіли цим сказати?