Миколаїв може похвалитися великою плеядою поетів і письменників. Тут народжувались і творили Валерій Бойченко, Марк Лисянський, Дніпрова Чайка та інші. Перелік імен дуже великий. Кожен вартий окремої розповіді. Ми розповімо лише про п’ятьох літераторів, які все своє життя пов’язали з нашим містом. Більше на imykolayivchanyn.com.

Микола Аркас

Розпочати розповідь хочеться з постаті Миколи Миколайовича Аркаса. Вихідці з Греції Аркаси вже кілька поколінь жили в Миколаєві. 

Микола Миколайович зацікавився місцевим фольклором, записав понад 400 пісень. Саме народні пісні послугували базою для написання опери “Катерина”. До речі, це була перша українська опера. Лібрето було написано за сюжетами творів Тараса Шевченка.

Перу Миколи Аркаса належать ліричні вірші  і поема, присвячена Петру Шмидту. Але головним твором Миколи Аркаса стала історична праця “Історія України-Руси”. Це перша історія нашої держави, яка була видана українською мовою. 

Дмитро Кремінь

Дмитро Дмитрович Кремінь приїхав на Миколаївщину  в якості викладача української мови. Спочатку вчителював у Казанці, а згодом працював викладачем у Миколаївському педагогічному інституті. 

Потім педагогічну діяльність змінив на журналістику. Працював у газеті “Ленінське плем’я”, а потім тривалий час працював у “Радянському Прибужжі”, яке в часи незалежності стало “Рідним Прибужжям”. 

До речі, педагогіку поет не полишив. З 1993 року майже десятиліття очолював літературну студію “Борвій”. Вихованці цієї студії Наталка Білецька і Світлана Іщенко стали відомими поетесами за межами України. 

Дмитро Кремінь не лише автор багатьох поетичних збірок. Він плідно співпрацював з миколаївськими композиторами Тетяною Яровою, Олександром Нежигаєм, Євгеном Долговим. 

Займався перекладацькою діяльністю. Перекладав з грузинської та російської. В тандемі з миколаївським поетом Володимиром Пучковим видав унікальну збірку-трилінгву “Два береги”.  

За поетичну збірку “Скіфська пектораль”  Дмитро Кремінь був удостоєний Шевченківської премії. 

Дмитро Кремінь пішов з життя в 25 травня 2019 року.

Еміль Январьов

Еміль Январьов уособлює собою цілу літературну епоху в історії  Миколаєва. Містяни старшого покоління знають його не лише, як поета, а й як журналіста. 

Еміль Ізраїльович народився в Миколаєві. Отримав дві освіти. Спочатку закінчив миколаївський педагогічний інститут, а згодом у Москві літературний інститут. Тривалий час працював вчителем у вечірній школі. 

Свлї перші вірш Январьов надрукував у 1948 році в Миколаївських газетах. Перша збірка “Переправа” вийшла друком у 1967 році. Писав поет багато і часто друкувався. У своїх поезіях оспівував рідне місто, працю корабелів, Ольвійські степи. 

Згодом Еміля Январьова привабила публіцистика. Він спробував себе як журналіст на місцевому телеканалі. Митець вів передачу “Поле зору”. Крім того друкував публіцистичні есе на сторінках місцевих газет. 

У газеті “Вечерний Николаев” поет мав власну рубрику “Журнальный столик”. Також був одним з авторів літературно-художнього альманаху “Письмена”. 

За свою літературну діяльність Еміль Январьов був лауреатом різних літературних премій. У 1997 році отримав звання “Городянин року”, а в 1999 став “Почесним городянином Миколаєва”. 

Еміль Январьов пішов з життя у 2005 році. Вже після світ побачили ще дві збірки його творів. На будинку по вулиці Шевченка, де мешкав поет, є меморіальна доска. А в 2016 році в Миколаєві з’явилася вулиця Еміля Январьова.  

Надія Агафонова

Надія Агафонова (Торхова) народилась у Миколаєві. Освіту також здобула в нашому місті. До речі, була філологом і юристом. 

Надія Агафонова публікувалась не лише в Україні. Її поезії були відомі за кордоном. Поетеса представляла Миколаїв у декількох організаціях: творче об’єднання “Сфінксів легіон”, Спілка письменників України, Конгрес літераторів України. 

Вірші Надії Агафонової звучали  на багатьох конкурсах. Так вона була лауреаткою Поетичного блоку Третього Всеукраїнського фестивалю “Звуки поезії – 2005” у Вінниці, Першого всеукраїнського фестивалю “Елта”  у Луганську, Всеукраїнського поетичного фестивалю “Ватерлінія” у Миколаєві. 

За життя Надії Агафонової вийшли клька поетичних збірок: “Поэтическая пристань”, “Гринджолята з снами про літо”, “Прелюдия к утру”. 

На жаль, талановита поетеса загинула 29 березня 2022 року під час попадання в будівлю Миколаївської облдержадміністрації російської ракети. Надія агафонова була працівницею Господаського суду і знаходилась на робочому місці. 

Геннадій Молчанов

Геннадія Молчанова миколаівці знають як художника і як письменника. Його першим твором стала п’єса “Черговий ранок”. Її автор опублікував у кіровоградському журналі “Порог”. Це був щасливий квиток, адже п’єса принесла Геннадію Молчанову перемогу в 1996 році в обласному літературному конкурсі молодих митців “Золота арфа”. 

Автор продовжував писати. Вже й обрав для себе жанр – фантастика. Вибір був вдалим.  Його збірка повістей і оповідань “Стуком повниться земля” навіть номінувалась в 1999 році на дві престижні премії в цьому жанрі –  братів Стругацьких “Бронзовий равлик” і “Інтерпрескон”. Це була вже друга номінація. 

Миколаївці могла прочитати оповідання Геннадія Молчанова в збірці фантастичних оповідань “Миколаївське небо”, що вийшла друком у 2006 році.  Далі в творчості письменника-фантаста відбулась перерва. А от повернувся в письменництво Геннадій Молчанов зовсім іншим і в новому для себе жанрі. 

У 2015 році Геннадій Молчанов прийшов до військкомату і записався добровольцем на фронт. Не змг сидіти вдома, коли країна опинилась у скруті. Потрапив до 93 механізованої бригади. На фронті попри участь у боях багато малював і робив нотатки. Саме вони стали основою нової книги. Її автор писав три роки. В 2018 році у видавництві “Іліон” вийшла книга “Перемир’я”,героями якої стали бійці, з якими служив автор. 

Жителі Миколаєва знайомі і з картинами Геннадія Молчанова. У 2019 році в бібліотеці ім. Кропивницького відбулася його персональна виставка. А у під’їзді свого будинку він створив справжню галерею своїх робіт.