10 Грудня 2022

Володимир Станко: все життя в науці

Related

Слоти з високою та низькою вартістю монет

Слоти та Колесо Фортуни онлайн на гроші можна поділити...

Відомі вчені, які народилися в Миколаєві

Миколаївщина є малою батьківщиною для безлічі талановитих та відомих...

Воєнні сторінки історії Миколаєва: десант Костянтина Ольшанського

28 березня 1944 року Миколаїв було звільнено від німецько-фашистських...

Володимир Станко: все життя в науці

Миколаївщина безсумнівно багата талантами. Видатними людьми, які залишили по...

Share

Миколаївщина безсумнівно багата талантами. Видатними людьми, які залишили по собі яскравий слід у історії всього світу. Одним з таких великих людей є Станко Володимир Никифорович. Відомий миколаївчанин! Історик, археолог, етнолог, доктор наук, професор Одеського національного університету названого на його честь… Про його життєвий шлях і неймовірні наукові досягнення можно говорити багато. Бо ж дійсно, нам є ким пишатися! Про життєвий шлях і наукові досягнення талановитого вченого з Миколаєва читайте на сайті imykolayivchanyn.com

Перші успіхи Володимира Станка

Взимку 1937-го року в мікрорайоні сучасного Миколаєва народився Станко Володимир Никифорович. Тоді це було село Матвіївка. У 1955 році він вступив на історико філологічний факультет Ростовського 54 державного університету. З ІІІ-го курсу молодий науковець продовжив навчання на історичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова. Нині він має назву Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. 

Під час навчання Володимир Никифорович розпочав займатися античною історією й археологією. Йому це було дуже цікаво. А в палеолітичній експедиції він визначив свої наукові інтереси в розробці питань первісної археології та давньої історії. 

В 1960 році, коли видатний миколаївчанин закінчив навчання у вищому закладі, він почав працювати науковим співробітником, а потім вже й заступником директора Одеського державного археологічного музею. У 1965 році Станко вступив до аспірантури Інституту археології АН УРСР у місті Києві. Закінчив її достроково, у 1967 році. Тоді він захистив кандидатську дисертацію на тему “Мезоліт Північно-Західного Причорномор’я”.

Наступного, 1968-го року, Володимир Станко повернувся до Одеси і почав працювати на посадах старшого викладача і доцента кафедри історії стародавнього світу та середньовіччя історичного факультету Одеського державного університету імені І.І.Мечникова. Він успішно викладав загальний курс історії первісного суспільства, основи археології та основи етнографії. Разом з цим, він читав цікаві спецкурси і проводив унікальні спецсемінари з первісної історії та археології. Своїй роботі віддавався на всі 1000%. Бо дуже її любив. Все своє життя присвятив їй. 

Експедиції в житті видатного археолога

Одночасно з викладанням Володимир Никифорович активно займався розкопками мезолітичного поселення Мирне. Це Кілійський район Одеської області. Саме завдяки їм вдалося перевірити теоретичні надбання попередніх років, накопичити матеріали для нових оригінальних реконструкцій та висновків, розв’язати загальнотеоретичні питання з палеоекології, палеоекономіки, палеосоціології мезолітичного населення Степової України.

Отримані в результаті розкопок матеріали згодом стали основою докторської дисертації на тему “Проблема мезоліту степів Північного Причорномор’я”. Станко захистив її у 1983 році. В Києві. 

У 1976 році Володимир Никифорович Станко перейшов до Інституту археології АН УРСР. Саме в структурі цього вишу за його ініціативою було створено Відділ археології Північно-Західного Причорномор’я в Одесі. До 1989 року він його і очолював. А організація та проведення охоронних робіт на новобудовах Одеської області була основним завданням новоствореного відділу. 

На основі матеріалів з нових експедицій співробітники Відділу підготували і опублікувати сім монографій і п’ять збірників наукових праць. Водночас, вони захистили дві докторські і сім кандидатських дисертацій зі спеціальності “Археологія”. Це було вперше в Одесі. 

У 1978 році Володимир Станко розпочав розкопки пізньопалеолітичних пам’яток. В долині річки Бакшали. Це межі Врадіївського, Первомайського і Доманівського районів нашої рідної Миколаївської області. Ці розкопки разом з розкопками поселення Мирне отримали всесвітнє визнання. 

Дослідження таких пам’яток первісної археології, зокрема археології палеоліту (Анетівка-І і ІІ, 55 Івашково) і мезоліту (Мирне, Білолісся, Гіржеве), палеоекономіки, палеоекології, давньої історії, етнології дали можливість талановитому науковцю вперше в історіографії розробити нові методики вивчення пам’ятників кам’яної доби. Крім цього, він ще створив схеми комплексного аналізу структури мезолітичного соціуму. Використання археологічних джерел у відновленні картин історичного минулого стало головним принципом його праць. 

Наукові звершення Станка

У 1989-му році Володимир Никифорович повернувся до Одеського університету. Саме в цьому місці проявилися його організаторські здібності та високий рівень підготовки. У повній мірі. Бо вже через рік Станку було присвоєно звання професора. 

У 1993 році на історичному факультеті історик створив і очолив кафедру археології та етнології України. А впродовж 1994 – 2003 років був деканом цього факультету. Під час цієї роботи за ініціативою Володимира Никифоровича було відроджено етнологічну тематику, а також відкрито нові спеціальності “Археологія” та “Етнологія”. 

Важливим є й той факт, що при кафедрі було створено лабораторію. Тут студенти могли працювати з матеріалами археологічних експедицій. Саме завдяки зусиллям професора Станко у 1996 році було створено Спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських, а з 1999-го – докторських дисертацій за спеціальностями “Історія України” та “Всесвітня історія”. 

У 2004 році Володимир Никифорович Станко повернувся до рідного Миколаєва. Тут він обіймав посаду професора кафедри історії України історичного факультету Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського. Нині цей навчальний заклад має назву Миколаївський національний університет ім. В.О.Сухомлинського. Тут Володимир Никифорович розробив документальну базу, створив і очолив лабораторію археології та етнології при науковому відділі університету на базі історичного факультету. Дикий Сад, Анетівка, античне поселення на острові Березань стали її пам’ятками. 

З 2007 року і аж до самої смерті науковець працював у Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили. Нині це Чорноморський національний університет імені Петра Могили. За три дні до свого 71-го дня народження, 16 лютого 2008 року Володимир Никифорович Станко помер. 

Пам’ять про Володимира Никифоровича

На місці розпочатих Володимиром Станком археологічних розкопок поселення Анетівка-II, що в Доманівському районі, на його честь встановлено пам’ятний знак. Зробили це у 2009-му році. На фасаді історичного факультету Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, якому видатний миколаївець присвятив багато років свого життя, 6 лютого 2012-го року урочисто відкрили меморіальну дошку. 

У лютому 2017-го Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова року провів наукові читання пам’яті відомого історика, доктора наук, професора Одеського національного університету Володимира Никифоровича Станко. А до 80-річчя від дня його народження, 19-го лютого цього ж 2017-го року учасники читань відкрили меморіальну дошку на історичній батьківщині вченого, в с.Тернівка. На вулиці, перейменованій на честь Володимира Станко.

.,.,.,.