10 Грудня 2022

Олексій Квасницький – особлива гордість Миколаївщини

Related

Слоти з високою та низькою вартістю монет

Слоти та Колесо Фортуни онлайн на гроші можна поділити...

Відомі вчені, які народилися в Миколаєві

Миколаївщина є малою батьківщиною для безлічі талановитих та відомих...

Воєнні сторінки історії Миколаєва: десант Костянтина Ольшанського

28 березня 1944 року Миколаїв було звільнено від німецько-фашистських...

Володимир Станко: все життя в науці

Миколаївщина безсумнівно багата талантами. Видатними людьми, які залишили по...

Share

Що можна сказати про талановитого вченого, на прізвище Квасницький? Про Олексія Володимировича Квасницького!? Блискучий вчитель, талановитий вчений, професор, експериментатор, основоположник української школи дослідників репродуктивної біології сільськогосподарських тварин, винахідник… На його честь названо вищий навчальний заклад у Полтаві. 

Хоч більшу частину свого життя Олексій Володимирович прожив за межами рідної Миколаївщини, ми пишаємось ним! Пишаємось цим видатним миколаївцем! Більше про його життя читайте на сайті imykolayivchanyn.com

Перші успіхи Квасницького

В селі Лиса Гора, що тепер входить до складу Первомайського району, 12 лютого 1900-го року народився Квасницький Олексій Володимирович. Його мати з батьком працювали колгоспниками. Майбутній науковець здобув середню освіту в Лисогірській сільській школі. А вже в 1920-1921 роках працював вчителем Русанівської школи Лисогірського району. 

У 1925 році Олексій Володимирович здобув вищу освіту в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті. Протягом наступних 1926-1930 років Квасницький знову обіймав посаду викладача. Тепер вже у стінах Вінницького сільськогосподарського технікуму. 

З 1931-го і аж до 1989-го він був науковим співробітником, а з 1944 року ще й завідував  лабораторією фізіології розмноження тварин у Полтавському науково-дослідному інституті свинарства. Нині цей навчальний заклад названий на честь видатного миколаївця – Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького НААН України. 

Одночасно з цим, з 1936 року вчений очолював кафедру фізіології сільськогосподарських тварин у Полтавському сільськогосподарському інституті. Олексій Квасницький дуже успішно розробляв питання фізіології сільськогосподарських тварин. Зокрема, травлення у свиней, фізіологію їх розмноження і штучного осіменіння, проблему вегетативної гібридизації сільськогосподарських тварин тощо.

Наукові досягнення Олексія Володимировича

Видатний миколаївець Квасницький Олексій Володимирович – з 1940-го року доктор біологічних наук. Протягом 1941-1952 років обіймав посаду професора Полтавського сільськогосподарського інституту. З 1951-го – академік АН УРСР. Починаючи з 1952-го року обіймав посаду завідувач лабораторії фізіології сільськогосподарських тварин Інституту фізіології АН УРСР. З 1956 року – завідував аналогічною лабораторією Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції. З 1957 року Олексій Володимирович – член Академії сільськогосподарських наук УРСР.

Основні наукові роботи Квасницького присвячені фізіології обміну речовин, травлення, вищої нервової діяльності, розмноження сільськогосподарських тварин. Дані, отримані ним за допомогою оригінальних методик, склали теоретичну основу для вирощування та відгодівлі свиней. 

Олексій Володимирович створив оригінальну методику міжпородної пересадки запліднених яйцеклітин сільськогосподарських тварин. Це автор великих праць з фізіології харчування і розмноження, штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. 

Унікальні досліди і їх наслідки

За ініціативи Квасницького вперше на території СРСР у 1964 році було організовано спеціалізовану станцію по штучному заплідненню свиней. Було розроблено нову технологію “машинного” вирощування поросят. Тоді це відбулося в Полтаві. 

Науковець очолював процес фундаментальних досліджень з фізіології травлення у свиней. А їх результати стали теоретичною основою для подальшої розробки оптимальних норм годування. 

У 1950 році Олексій Квасницький вперше у світі одержав хірургічним способом поросят-трансплантатів. Згодом він займався розробкою і впровадженням в широку виробничу практику технологію фракційного методу  штучного осіменіння свиней.

Це автор понад 200 наукових праць з фізіології травлення, розмноження, штучного осіменіння, міжпородної трансплантації зигот, розробки фізіологічних методів підвищення продуктивності тварин. Вони відомі дуже широкому колу науковців і практиків. Впродовж наступних років їх було перекладено різними мовами світу. От як, до прикладу, французькою, англійською, угорською, німецькою, чеською, естонською, румунською, іспанською тощо. Крім цього, винахідницька робота Олексія Володимировича захищена 29 авторськими свідоцтвами. 

Миколаївець Квасницький був талановитим педагогом і лектором. Він міг майстерно і просто донести до слухачів найскладніші проблеми та процеси фізіології. Під час лекцій він демонстрував складні експерименти з використанням апаратури й обладнання, які розробляв і виготовляв особисто. 

Поєднання постійної експериментальної роботи із потребами виробництва стало невичерпним джерелом завжди оновленого лекційного матеріалу. Педагог Квасницький виховав понад 30 кандидатів і докторів наук.

Громадська діяльність, смерть, пам’ять… 

У 1960 році Олексію Володимировичу Квасницькому було присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки України, у 1966 році – звання Героя Соціалістичної Праці, а 1974 року він став Лауреатом Державної премії України. Крім цього, його було нагороджено 2 орденами Леніна (у 1953-му та в 1966-му роках), 2 орденами “Знак Пошани” (у 1948-му і 1949-му), різноманітними медалями. 

Поряд із науковою роботою Олексій Володимирович вів і активну громадську діяльність. Він був постійним членом оргкомітету Міжнародного конгресу з питань фізіології та членом центральної ради Українського фізіологічного товариства.

27 листопада 1989-го року академік Квасницький помер. Його поховали на міському кладовищі у Полтаві. Чому тут, так далеко від рідної Миколаївщини? Сюди він переїхав у 30-х роках ХХ століття. А ще Олексій Володимирович являвся почесним громадянином міста Полтава. 

У 2000-роках його ім’я присвоєно Інституту свинарства ім. Академіка О.В.Квасницького. Це згідно з Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 р. № 1116. На фасадах будівель Інституту свинарства Української академії аграрних наук та Полтавської аграрної академії встановлено меморіальні дошки.

Досягнення Інституту свинарства після смерті Квасницького

Науковець присвятив десятки років свого життя Інституту свинарства, якому згодом присвоїли його ім’я. Втім, після відходу Олексія Володимировича у вічність, науковий прогрес цього навчального закладу не припинився. 

У 1993-му році було вищим навчальним закладом було виведено та затверджено новий генотип свиней – полтавську м‘ясну породу (ПМ). Вона відзначається високими репродуктивними та відгодівельними якостями. У цьому ж 199-му, вивели та затвердили ще й українську м’ясну породу свиней (УМ) з трьома внутрішньо-породними типами – центральний полтавський, харківський та асканійський. У 2007-му з’явилася червона білопояса порода м’ясних свиней. При схрещуванні вона забезпечує ефект гетерозису у межах 5 – 15 %.

Крім цього, Інститутом свинарства ім. Академіка О.В.Квасницького було запропоновано норми і раціони вигодовування свиней різних вікових та виробничих груп. Рецептуру комбікормів та преміксів для них. 

Безсумнівно, це найкраще, що може бути для вшанування пам’яті такого видатного науковця, як Олексій Квасницький. 

.,.,.,.