Заслужений діяч науки і техніки УРСР, науковець, лікар-морфолог, педагог, академік, засновник Національної академії педагогічних наук України, топографоанатом, доктор медичних наук, професор… А ще він лауреат Державної премії України.
Про цього надзвичайно талановитого миколаївця можна сказати багато. Його знають далеко за межами нашої України. І ним пишається кожен. Кожен земляк-миколаївець. Бо це Костянтин Іванович Кульчицький.
Детальніше про його надзвичайне навчання та багатогранну діяльність читайте на сайті imykolayivchanyn.com.
Юні роки Костянтина Кульчицького
Талановитий Костянтин Іванович Кульчицький народився 9 липня 1922-го року. У нашому Миколаєві. В рідному місті. Його батько був військовослужбовцем-авіатором. Майбутній професор здобув свою освіту в школі С.Т.Новицького та Б.О.Долго-Сабурова. Після закінчення навчався ще і в Київському медичному інституті імені академіка О.О.Богомольця.
У 14 років юнак спробував себе у кінематографі. Він зіграв в однойменному фільмі режисерів Лазаря Френкеля і Гліба Затворницького. В нього була роль Тома Сойєра.
У 1941-му році розпочалася кривава німецько-радянська війна. Тоді Костянтин Кульчицький був ще дуже молодий. Молодий, енергійний та розумний. Йому було лише 19. Його, разом з іншими студентами перших курсів вишу, мобілізували. Та не в місця проведення бойових дій, а на будівництво.
Сотні хлопців будували оборонні споруди навколо Києва. Тож за межі столиці юному студенту виїжджати не довелося. Тоді вони створили другу і третю лінії оборони. Лінії оборони Києва. Згодом Костянтина Івановича нагородили. Від радянської влади він отримав медаль “За оборону Києва”. Це за активну участь в будівельних роботах.
Участь у німецько-радянській війні
Незабаром ситуація на фронті сильно погіршилась. В середині липня 1941-го року всіх студентів та викладачів Київського медичного інституту довелося евакуювати в більш безпечне місце. Тож тоді всіх евакуювали до Харкова. А згодом – до Челябінська (територія сучасної Російської Федерації). Тут було створено один факультет. Один-єдиний. На ньому готували справжніх лікарів. Готували для фронту. Для лікування постраждалих військовослужбовців. Все навчання проходило у дуже зжаті терміни. Бо ж ситуація була вкрай важка і спеціалісти були необхідні терміново.
В цей час Костянтин Кульчицький викладався на повну. На всі 100%. Вчився на відмінно. Паралельно працював у військових шпиталях. Крім цього, засвоював техніку хірургічних втручань. А ще, допомагав організовувати роботу, навчання та побут студентів Київського медичного інституту. Він був лідером серед усіх студентів-медиків.
Дружив тоді Костянтин Іванович з відомими українськими медиками. От як, на приклад, О.П.Ромодановим, М.Н. Умовістом, І.М.Трахтенбергом, А.Л.Духіним…
Коли Червона Армія захопила Київ і відновила радянську окупацію в Україні, викладачів та студентів-медиків почали реевакуйовувати. Реевакуйовувати з глибокого тилу. Більшість повернулися до української столиці з нині російського Челябінська у липні-серпні 1944-го.
Пік кар’єри
В цьому ж 1944-му році Костянтин Кульчицький закінчив своє навчання у Київському медичному інституті. Закінчив з відзнакою. Тож його одразу ж призначили на посаду асистента кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії. Очолював кафедру тоді професор Новицький Софрон Терентійович (1892—1957). Під його керівництвом 26-річний Костянтин Іванович виконав блискучу кандидатську дисертацію “До хірургічної анатомії підшлункової залози”.
Результатом кропіткої роботи молодого науковця стало встановлення особливостей топографії підшлункової залози, варіанти мінливості кровопостачання органу та оперативних доступів до нього. Це дуже цінні дослідження.
У 1963-му році професор Костянтин Кульчицький очолив кафедру оперативної хірургії і топографічної анатомії Київського медичного інституту. Обіймав цю посаду протягом 31 року. Аж до 1995-го. В ті роки талановитий науковець з Миколаєва активно працював над розвитком нового наукового напрямку. Над експериментальним моделюванням у хірургії.
Наукові досягнення
Костянтин Іванович – провідний фахівець в області оперативної хірургії і топографічної анатомії. Його наукові пошуки завжди були спрямовані на експериментальну морфологію. Він наблизився до джерел створення одного з розділів цієї науки — експериментального моделювання патологічних станів з подальшою хірургічною корекцією.
Під керівництвом Кульчицького кафедра оперативної хірургії і топографічної анатомії Київського медичного інституту була сконцентрована на проблемах серцево-судинної системи та хірургії органів травлення.
В ті часи активно розвивалися комплексні наукові розробки. Розробки з провідними установами Академії наук України та Академії медичних наук України – інститутом серцево-судинної хірургії, інститутом електрозварювання, інститутом проблем матеріалознавства, інститутом кардіології, інститутом кібернетики та інститутом нейрохірургії.
Професор Костянтин Іванович активно і дуже прискіпливо підбирав кадри для своєї кафедри. Тоді в його колектив прийшли нові фахівці. Талановиті спеціалісти. А під його керівництвом молоді люди з цікавістю вчилися різним аспектам хірургічних втручань шляхом експериментальних досліджень.
Костянтин Кульчицький був науковим консультантом у 12 докторських дисертаціях. Під його керівництвом було виконано 41 кандидатську дисертацію. Він навчав багатьох завідувачів кафедрами НМУ та багатьох інших медичних вищих навчальних закладів України, керівників лабораторій, відділів, визнаних українських науковців, лікарів та науковців. Він пишався кожним своїм учнем. Бо любив свою роботу. І залюбки ділився цією любов’ю з іншими.
Кульчицький завжди вражав результатами своїх наукових досліджень. Цінних наукових досліджень. Їх викладено у понад 300 друкованих роботах, а в тому числі й 12 монографіях. Крім цього, роботи талановитого професора з нашого Миколаєва були видані й за кордоном.
Костянтин Іванович брав участь у конгресах морфологів Європейського та Всесвітнього рівнів. Він не пропустив жодного міжнародного інтернаціонального конгресу, починаючи з V (1960 рік, Нью-Йорк, США). Професор часто виступав зі своїми доповідями. Його з цікавістю слухали в США, Японії, Мексиці, Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Болгарії…
Костянтин Кульчицький працював над визнанням української морфології на світовому рівні. Його діяльність, як наукову, так і дослідницьку, відзначено почесними дипломами товариств морфологів кількох країн.
Водночас блискучий науковець був членом Президії Всесоюзного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів. 25 років свого життя Костянтин Іванович був на посаді Голови Українського товариства морфологів. Він завжди був почесним членом Президії наукових медичних товариств України. Тривалий час був у складі редколегій журналів “Архів анатомії, гістології, ембріології”, “Клінічна хірургія”. Крім цього, Кульчицький був ще й членом експертної Ради ВАК СРСР. Він виконував обов’язки заступника голови Спеціалізованої Ради “Морфологія” з присудження наукових ступенів кандидата та доктора медичних наук.
Костянтин Іванович Кульчицький помер у 75-річному віці. 18 листопада 1997 року. Його поховали у Києві на Байковому кладовищі (на ділянці 49а).
