Хто вперше прибуває до Миколаєва, дивується, що невеликий обласний центр на півдні України виявляється настільки цікавий. У ньому є багато унікальних об’єктів, а його історія зберегла чимало цікавих фактів. Про деякі з них йдеться в цій статті. Більше на imykolayivchanyn.com.
Вулиці без назв 45 років
Миколаївські вулиці не мали назв 45 років з моменту заснування Миколаєва. Перші назви на мапі міста з’явилися лише у 1835 році. Чому так вийшло?
Вулиці в Миколаєві намагались назвати двічі. Причому перший проєкт з назвами був представлений на розгляд губернатора у 1822 році. Зважимо на те, що Миколаїв був заснований в 1789-му.
Автором його став поліцмейстер Павло Іванович Федоров. Свої варіанти назв він приніс на затвердження Олексію Самуїловичу Грейгу. Йому проєкт не сподобався. Тому Миколаїв ше більш ніж на 10 років залишився з безіменними вулицями.
Наступна спроба назвати вулиці міста сталась в 1835 році.Тод містом керував адмірал Михайло Лазарєв. За основу взяли план Павла Федорова. Але презентувала його інша людина.
Першою вулицею, яка отримала назву, стала Адміральська.
Сторічний дерев’яний міст
А чи знаєте ви, що в Миколаєві був дерев’яний міст, який прослужив 109 років?
Таки й міст через Південний Буг справді існував. Це був перший Варварівський міст, який збудували в 1855 році під час Кримської війни. Перше сполучення між Варварівкою і Миколаєвом організували в 1827 році. Це була паромна переправа в районі села Мала Корениха. Проте, паром не завжди був зручним. Його доводилось чекати. Та й вантажепідйомність у ного була обмежена.
Тому в 1855 році відкрили наплавний дерев’яний міст через Південний Буг. Він був зроблений з ялинкових колод із настилом. Міст був завширшки шість метрів. По ньому міг проїхати транспорт з вантажем не більш ніж дев’ять тонн. Довжина мосту становила один кілометр.
Дерев’яний міст був частково зруйнований в роки Другої світової війни. Згодом був відновлений. Але суттєво зменшена вантажопідйомність – до п’яти тонн. Міст був остаточно зруйнований в 1964 році.
Стіна навколо Миколаєва
Миколаївці звикли до того, що місто постійно розширюється. До нього додаються нові мікрорайони, а за містом відразу починається степ. І не всі знають, що колись Миколаїв мав свою кріпосну стіну.Про те, що місту потрібна стіна, яка б захищала його, замислився адмірал Олексій Грейг. Місце обрали між Поповою балкою і півостровом Аляуди. Це найвужче місце півострова.
Будівництво стни розпочалось в 1827 році і тривало два роки. Довжина становила трохи більше трьох кілометрів.
Стіна надійно захищала Миколаїв від степу і розбійників, які грабували околиці міста. Широких воріт там не було. Увійти можна було лише через міцні двері.
Так сталось, що стіна захищала Миколаїв від бродячих собак і хвороб. Коли в сусідній Одесі була чума. У Миколаєві епідемії не було. Кораблі не пускали, а на суші просто зачинили ворота.
З часом стіна почала руйнуватись. І міська влада вирішила, що ремонтувати її дорого. Згодом містяни розібрали її для власних потреб.
Найдовша пішохідна вулиця в Україні
Головна вулиця Миколаєва Соборна є найдовшою пішохідною вулицею України. Її пішохідна частина становить півтора кілометра.
Вулиця Соборна має давню історію.Вона розташована в старій частині Миколаєва. Спочатку вона мала стати Єлисаветградською. Але адмірал Грейг цю назву не затвердив. Назву “Соборна” запропонував поліцмейстер Автономов, адже вулиця починалась вд Адміралтейського собору.
На той момент Соборна простяглася аж до Каботажного спуску. Наприкінці 19-го століття Соборна стає головною вулицею Миколаєва. Тут розташовуються будинки заможних містян, магазини, склади. Коли Миколаїв відкрили для іноземців, то міська влада вирішила навести на вулиці лад. Були придбані всі пустки і старі будинки. Їх знесли і почали нову забудову.
Вулиця змінила свій вигляд. А згодом поступило звернення змінити назву на Олександрівську на честь імператора. Вона нею була нетривалий час. Наступна спроба змінити назву припадає на радянські часи. Її так і назвали Радянською. Зменшили й довжину вулиці.
У 2016 році вулиці повернули її історичну назву – Соборна.
Обсерваторія, орієнтована по частинах світу
Миколаївська астрономічна обсерваторія не лише знаходиться на найвищому місті Миколаєва старша за відому Пулковську. Є ще один цікавий факт. Стіни її будівлі орієнтовані суворо за частинами світу. Причому головний фасад спрямований на північ.
Ідею побудувати морську астрономічну обсерваторію висловив адмірал Грейг. Він же й опікувався її будівництвом, а згодом і діяльністю. Будівництвом астрономічної обсерваторії в Миколаєві займався місцевий інженер-гідротехнік Борис Фан-дер-Фліс. Будівництво розпочалось в 1821 році на Спаському холмі. За шість років спорудили унікальну обсерваторію. Вона стала першою на півдні України. Офіційне відкриття сталось 29 червня 1829 року.
Обсерваторія пережила зміни влади, революції і війни. Тут були складені найточніші на той час карти Чорного й Азовського морів. У 2002 році Миколаївська астрономічна обсерваторія отримала статус науково-дослідного інституту.
Штучний острів
Поблизу Миколаєва було створено штучний острів. В історію міста він увійшов, як Костянтинівська батарея.
Збудував укріплення Едуард Іванович Тотлебен. Під час чергової війни Миколаїв потребував укріплень. Центр суднобудування потребував захисту. На будівництво фортифікаційних споруд імперія витратила великі кошти. Для виконання всіх необхідних робіт був викликаний інженер Едуард Тотлебен. Він прибув до Миколаєва так швидко, наскільки це було можливо.
Костянтинівську батарею насипали поперек лиману. Фактично це була величезна гребля, яка перегородила Бузький лиман до половини. На ній розташували артилерійську батарею. Нападу на Миколаїв не було. Хоча всі оборонні споруди були готові зустріти ворога.
Піся завершення війн розчищали фарватер лиману. Частина греблі була зруйнована. Проте, окремі острови збереглися.
