19 Березня 2024

Будинок Францевих: перший музей у Миколаєві

Related

Норкова шуба – незмінна класика

Яка ж жінка не мріє відчувати себе королевою? Норкова...

Професійний ремонт смартфонів як найкраще рішення для економії сил та коштів

На сьогоднішній день смартфони є для нас надзвичайно необхідною...

Форуми як найкращий спосіб взаємодії підприємців та активних учасників бізнесу

Інвестування давно стало сферою, яка має величезний попит. Цій...

BOSS: коли якість зустрічається з модою

Пориньте у світ, де кожна деталь та шов є...

“Місце нездійсненних мрій”: історія зниклого подружжя з Миколаєва

У нашому Миколаєві функціонує дуже багато аптек. Вони є...

Share

Одноповерхова будівля, що нічим не відрізняється від інших будівель у Миколаєві кінця 19 століття, зберігала в собі безліч дивовижних речей і секретів. Містяни знали, що цей будинок належить Матильді Францовій. Славу дому приніс чоловік Матильди Антонівної – Еммануїл Петрович Францев: власник та засновник найбільшого приватного природничо-історичного музею. Перший музей у місті Миколаїв. Більше на imykolayivchanyn.com.

Архітектура будинку Францевих

Будинок, якому в майбутньому судилося стати першим музеєм у Миколаєві, було збудовано в середині 19 століття. Архітектор, чиє ім’я відійшло в неосяжну історію міста, вибрав для будівлі стиль “класицизм”. 

На той час практично всі будинки в місті будувалися в цьому стилі. Чи не примітні будівлі, відсутність прикрас фасаду, низькі стелі та відносно невеликими вікнами. Двоколонний портик зустрічав кожного гостя, який наважувався відвідати дивовижну експозицію Францева.

Це один із небагатьох будинків у місті того часу, якому вдалося зберегтися практично у первозданному вигляді. Дому пощастило уникнути руйнувань під час воєн та окупації міста.

Батько-засновник

Еммануїл Францев, батько-засновник першого миколаївського музею, переїхав до міста з Одеси. Сім’я Францева мала німецьке коріння. Батько Еммануїла Петровича був відомим у Одесі видавцем. 

Він відкрив свою друкарню та видавав книги, газети, журнали. Петро Франц став засновником “Одеського вісника”. Редакторському ремеслу батько навчав свого сина. Петро Франц хотів, щоб син пішов його стопами. І для цього відправив його навчатися друкарській справі до Лейпцигу. Після смерті батька Еммануїл Петрович продовжив справу свого батька, але зустрівши свою майбутню дружину, він продав друкарню і переїхав до Миколаєва.

Пов’язувати своє нове миколаївське життя з друкарською справою Еммануїл Франц не став. Але від свого батька він перейняв ділову хватку. Відразу після приїзду до міста Франц включився у життя городян. Він став впливовою людиною в місті і своє життя займав чимало важливих посад. Найчастіше це були посади у різних комітетах та комісіях. Він очолював міський тюремний комітет і був головою при лютеранській церкві.

Важко знайти область в якій Еммануїл Франц не став би працювати. Одного разу він керував пристроєм дешевих їдалень і будинком для нічліжок бідняків. Був любителем природи та частиною суспільства Червоного Хреста. Його любов до суспільної діяльності поділила і його дружина. Разом вони перебували у Миколаївському благодійному товаристві, де мали довічне членство. Були частиною Миколаївського округу Російського товариства порятунку на водах. Громадянська позиція чити Фланцевих була чи не найактивнішою та найяскравішою серед решти городян та представників миколаївської еліти.

Що було на початку?

Допитливість розуму Еммануїла Франца дивувала всіх оточуючих з малих років. Ще зовсім дитиною його цікавило все що пов’язане з природою та навколишнім світом. А історії заїжджих моряків будували юнацьку фантазію хлопця. У молодості Еммануїл тісно спілкувався з колекціонерами, заморськими мандрівниками та моряками. Вони постачали його різними дивовижами, чучелами тварин і далеких країн та риб з морських глибин.

Еммануїл збирав гербарій та мав захоплюючу колекцію мінералів з Уралу. Вже у Миколаєві Францев дружив з усіма власниками шахт та кар’єрів, скуповував у них знайдені екземпляри мінералом та каміння. Його колекція розросталася так швидко, що під неї довелося відвести окрему кімнату. Еммануїл Франц підходив з усією серйозністю до свого хобі. Для кожного експонату було створено відповідні умови. Вся колекція була під склом із використанням штучного кольору. Францев підтримував необхідну температуру у музеї. Він дбав про збереження кожного свого експоната.

Свою колекцію Еммануїл Петрович збирав майже 40 років. Якось він вирішив, що світ готовий побачити його колекцію. І тоді він відкрив для кожного молодого та допитливого розуму двері свого будинку. Дивовижна риса його музею полягала в тому, що в одній кімнаті їхнього будинку був музей, а в іншій мешкали самі Францеви.

З чого складалася колекція першого музею у Миколаєві

Перші відвідувачі маленького музею були вражені різноманітністю експонатів. Гербарії з усіх куточків світу. Колекція метеликів, яка налічувала у собі 25 тисяч різних видів цих комах, була не те що найбільшою в Миколаєві, а найбільшою в Україні. А колекція коралів та молюсків налічувала 20 тисяч екземплярів. 

Відвідувачам музею були представлені стенди з висушеними скорпіонами різних розмірів та виглядом, скелети риб, акулячі зуби та кістки невідомих до того часу тварин. 

Були й дуже рідкісні екземпляри, якими Францев дорожив найбільше. Хоча до кожного свого експоната він ставився з особливою акуратністю.

Колекція Еммануїла Франца була настільки неймовірною, що відвідування музею стало обов’язковою частиною для миколаївських школярів. Багато багатіїв не лише півдня України, а й Європи бажали купити його колекцію. Францеву пропонували великі гроші, але він усім відмовляв. Колекція була для нього безцінною.

Життя експонатів після смерті власника

Еммануїл Францев настільки дорожив своєї колекції, що ще за життя подбав про її майбутнє. Францев залишив заповіт, згідно з яким вся колекція після його смерті перейшла у власність міста. Після того, як він помер усю колекцію, перевезли в інше приміщення. І вона стала першою залою майбутнього краєзнавчого музею. Усі експонати Францева розміщені у першій залі Миколаївського краєзнавчого музею. І доступні для всіх мешканців та гостей міста Миколаїв.

Час життя Францевих в будинку 8 на вулиці Адміральська був найвизначнішим і для самого будинку. Жоден наступний його мешканці не зміг затьмарити пам’ять про читання Францевих. Життя будинку потекло в тихому і звичному руслі. Ніяких більше колекцій з дивовижами, пришпилений метеликів і полиць з книгами між сторінками яких зберігається гербарій. Миколаївці щодня проходять повз будинок Францових і навіть не підозрюють про історію цього простого, на перший погляд, будинку.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.