Бібліотеки Миколаєва давно вийшли за межі традиційних книгозбірень, перетворившись на сучасні культурно-освітні центри, цифрові хаби та простори для навчання й спілкування. Попри виклики війни, вони зберігають цінні фонди, впроваджують новітні технології та відкривають нові можливості для громади. У цій статті на imykolayivchanyn.com розповідаємо про історію бібліотек Миколаєва, їхню трансформацію, оцифрування культурної спадщини та роль у розвитку Миколаївської області.
Історія заснування бібліотек у Миколаєві: від XIX століття до перших читалень
Історія бібліотечної справи в Миколаєві бере початок ще наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття. Перші книгозбірні міста створювалися насамперед для потреб морського відомства та навчання фахівців корабельної справи. Їхні фонди були вузькоспеціалізованими й майже не були доступні широкому загалу.
Ситуація змінилася лише наприкінці ХІХ століття, коли в місті виникла ідея створення відкритої громадської бібліотеки. Влітку 1881 року побачила світ невелика брошура під промовистою назвою «Час і нам мати громадську бібліотеку». Саме вона стала своєрідним закликом до створення закладу, який був би відкритим для всіх охочих.
Ініціативу підтримали відомі діячі тогочасного Миколаєва — міський голова Михайло Парізо де ла Валетт, історик і краєзнавець Григорій Ґе та педагог Володимир Рюмін. Їхні зусилля дали результат: 11 листопада 1881 року було офіційно затверджено статут першої громадської бібліотеки. Саме цю дату сьогодні вважають днем її заснування.
Перші роки існування були непростими. Бібліотека не мала власного приміщення, тому її книжковий фонд разом з працівниками неодноразово змінював адресу. Впродовж тринадцяти років заклад змушений був працювати в різних орендованих будівлях, поступово збільшуючи кількість книг та читачів.
Лише в грудні 1894 року бібліотека отримала власний дім. На розі сучасних вулиць Спаської та Різдвяної для неї звели спеціальну будівлю за проєктом головного архітектора Миколаєва Євгена Штукенберга. Споруда, виконана у стилі стилізаторського модерну, вирізнялася виразною архітектурою: готичними порталами, напівколонами з грецькими капітелями та декоративним зубчастим карнизом. Значну частину коштів на будівництво — дев’ять тисяч карбованців — пожертвував меценат, відставний підполковник Олександр Нужнов.
Надалі бібліотечна мережа міста продовжувала розширюватися. На початку ХХ століття, у 1900–1901 роках, відкрилася філія Миколаївської публічної бібліотеки. Згодом вона перетворилася на самостійну Центральну міську бібліотеку імені М. Л. Кропивницького, яка й сьогодні залишається одним з головних культурних осередків міста.
Новий етап розвитку настав у 1938 році, коли центральна бібліотека офіційно отримала статус обласної. Це значно розширило її можливості, фонди та коло читачів.
Ще одним знаковим моментом стала 1964 рік. Саме тоді обласна наукова бібліотека переїхала до нової просторої будівлі на тодішній вулиці Московській (нині — Маріупольська, 9), де працює й сьогодні.
Бібліотеки Миколаєва під час війни: руйнування, евакуація фондів та волонтерство
Бібліотеки Миколаївщини мужньо пройшли через важкі часи окупації під час Другої світової війни. Тоді самовіддані працівники ховали книги у підвалах, маскуючи їх у стелажах від німецьких окупантів, проте втрати все одно склали від 21 до 27 тисяч томів.
З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році бібліотечна система знову зіткнулася з екзистенційними викликами та загрозою знищення. З міркувань безпеки заклади тимчасово перейшли в дистанційний формат, а їхні приміщення перетворилися на волонтерські штаби, гуманітарні пункти та найпростіші укриття для містян. Працівники Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки (МОУНБ) здійснили справжній подвиг: вони прихистили 25 тонн книг зі зруйнованої внаслідок обстрілів Херсонської обласної бібліотеки, власноруч розвантажуючи та розміщуючи врятовані фонди.
На жаль, ворожі обстріли завдали непоправної шкоди інфраструктурі Миколаївщини. Був створений сумний «Чорний альбом постраждалих бібліотек», до якого, зокрема, увійшли:
- Філія №17 (м. Миколаїв, мікрорайон Балабанівка): Бібліотеку разом з унікальним простором просто неба «БібліоКемп» та усім книжковим фондом було повністю знищено через пряме влучання ворожої ракети.
- Філія №16 (м. Миколаїв, мікрорайон Тернівка): Внаслідок пожежі, спричиненої обстрілом, згоріло близько 20 тисяч книжок.
- Сільські бібліотеки регіону: Прямими влучаннями ракет та постійними обстрілами повністю або частково зруйновані заклади у селах Благодатне, Зелений Гай, Киселівка, Мурахівка, Новогригорівка, Українка та селищі Кобзарське.
Окрім фізичного порятунку інфраструктури, відбулося важливе ідеологічне очищення: бібліотечні фонди були переглянуті та звільнені від російської пропагандистської літератури. Водночас заклади активно долучилися до всеукраїнського мовного проєкту «Єдині», відкривши на своїх базах десятки безоплатних розмовних клубів для вдосконалення української мови.
Зацифрування книжкових раритетів: проєкт збереження спадщини у Миколаєві
В умовах ризику фізичного знищення артефактів, зацифрування фондів стало одним з пріоритетів для захисту культурної спадщини. Протягом 2025 року в рамках локального проєкту «Цифрові колекції раритетів» фахівці МОУНБ успішно зацифрували 122 рідкісні видання XVIII — початку XX століть. Роботи ведуться за допомогою спеціалізованого безконтактного сканера, який дозволяє дбайливо переносити крихкі сторінки у цифровий формат.
Колекція наукової бібліотеки справді вражає: у спеціальних умовах Музею книги зберігається понад 40 тисяч стародруків та рідкісних екземплярів. Серед них — прижиттєві видання класиків літератури та найстаріша книга фонду — «Іліада» Гомера, видана ще у 1829 році.
Процес зацифрування охоплює не лише книги: на цифрові платформи переносяться сотні графічних творів, музейні експонати та тисячі унікальних історичних світлин старого міста завдяки активному партнерству з платформою MY ART. Сучасні миколаївські бібліотеки сьогодні підтримують роботу десятків власних вебсайтів та понад 290 блогів.
Сучасні бібліотечні хаби у Миколаєві: простори «Марко», «Вітраж» та MykolaivFabLab
Сучасна бібліотека Миколаєва — це відкритий коворкінг-простір, де містяни можуть безоплатно працювати, навчатися, проводити зустрічі та реалізовувати свої креативні ідеї.
- Центр сучасного читання «Марко»: Цей простір був урочисто відкритий 26 травня 2023 року на базі бібліотеки ім. Кропивницького. Ідея була реалізована завдяки перемозі в міському Громадському бюджеті, на що витратили близько 1 мільйона гривень. «Марко» — це інноваційна територія з ігротекою, мінісценою, кінозалом та студіями літературної творчості.
- Цифровий безбар’єрний простір «Вітраж»: Відкритий у травні 2026 року під час Національного тижня безбар’єрності. Це жива інноваційна зона для всебічного розвитку цифрових навичок, STEM-освіти, 3D-моделювання та програмування робототехніки.
- MykolaivFabLab та Хаб цифрової освіти: На базі МОУНБ успішно діє творча лабораторія для 3D-моделювання та професійна музична студія для запису і редагування аудіо. Окрім того, завдяки програмам Міністерства цифрової трансформації сільські бібліотеки Миколаївщини отримали новітню комп’ютерну техніку, перетворившись на повноцінні хаби цифрової грамотності.
Шлях, який пройшли бібліотеки Миколаєва — від суворих, обмежених читалень ХІХ століття до відкритих, багатофункціональних цифрових коворкінгів ХХІ століття — є яскравим прикладом еволюції та адаптивності культурного простору. Попри колосальні збитки та втрати через російську військову агресію, заклади