До Миколаєва привозять багато людей з навколишніх сіл. Всі вони пережили російську окупацію. Повезло, якщо активних бойових дій в населеному пункті не велось. Але більшість тимчасово переміщених миколаївців на повну силу відчули, що таке “руський мир”. Більше на imykolayivchanyn.com.
В пунктах тимчасового перебування з ними працюють волонтери і представники Червоного хреста. Проте, евакуйовані люди потребують не лише їжі та одягу. Їм потрібна і моральна підтримка.
Як правильно спілкуватись з такими людьми журналісту розповів психотерапевт Валерій Каратєєв.
За його словами з людьми, які побували в подібних життєвих обставинах він працював і раніше. Але, такі випадки в його практиці траплялись дуже рідко. Зараз психотерапевтам і психологам доводиться багато працювати.
Психологічної підтримки потребують і волонтери, і евакуйовані
Починаючи нашу розмову Валерій Каратєєв зробив цікаве зауваження. Він зазначив, що волонтерам, які збираються працювати або вже працюють з евакуйованими, потрібно самим пройти курс психотерапії. Адже, серед волонтерів є люди, які сам пережили важкі часи.
Якщо ж ви все-таки зважились прийти в пункт для біженців, то варто пам’ятати головне правило – вести себе спокійно і позитивно.
“Як поводитися? Насамперед показати, що зараз чудово робить наш губернатор (Віталій Кім), це показати спокій. У своєму лексиконі, у своїх фразах, у своїх зверненнях використовувати якнайбільше таких слів, як “спокій”, “безпека”, “успіх”, “доброта”, “доброзичливість”.
Якщо волонтер своїми діями показуватиме, що він хвилюється, переживає. Звичайно все це на несвідомому рівні буде відбиватися на самих людях, з якими працюватимуть. Вони просто це “зчитуватимуть”. І якщо та людина, яка їм допомагає, так поводиться, то вони копіюватимуть її поведінку.
Якогось чарівного ключового слова, яке можна сказати і заспокоїти одразу ж людину, таких фраз не існує. Але головне – це, звичайно, слова спокою і контролювати свої почуття, емоції”. – сказав Валерій Каратєєв.
Треба пам’ятати, що ситуації бувають різні. Інколи в умовах стресу людина втрачає контроль над собою. Тут волонтери вже не допоможуть.
“Щодо екстрених стресових ситуацій, коли людина перебуває в панічному стані, тут звичайно, я думаю, волонтерам буде дуже важко впоратися. Так як вони не мають особливих навичок психотерапії зі зняття стресів. Але як мінімум тут якісь заспокійливі мають бути під рукою. Хоча навряд чи це допоможе у деяких ситуаціях. Особливо якщо людина втратила близьку для себе людину. але все одно спробувати треба”, – радить психотерапевт.
Як вести себе з евакуйованими людьми похилого віку?
Як відомо першими, кого евакуюють з населених пунктів, де є або назріває гуманітарна катастрофа, стали діти і люди похилого віку.
З останніми за словами Валерія Каратєєва працювати складніше. Не треба забувати, що стрес посилює хронічні захворювання. А часто необхідних спеціалістів і медичних препаратів на місці може не виявитись. Тому тут потрібно використати всі знання психології, щоб надати необхідну допомогу.
“Що стосується людей похилого віку, які більш схильні до розладів, стресів. До речі, на тлі всіх цих стресів можуть виникати соматичні, психосоматичні, неврологічні проблеми. Я так розумію, що тут вже мають інші фахівці займатися цим. Оскільки зараз відсутність препаратів, повна відсутність медикаментів, точніше їх брак, то, звичайно, психотерапія тут має бути поставлена на високому рівні”, – розповів Валерій Каратєєв.
Як вести себе з дітьми?
Зовсім інша ситуація з дітьми. Тут потрібно зважати на вік дитини. Але, як вважає психотерапевт з ними набагато легше працювати, ніж з дорослими. На думку Валерія Каратєєва, в даній ситуації потрібна допомога не дітям, а їхнім батькам.
Волонтерам під час спілкування з евакуйованими дітьми потрібно створити для них спокійну атмосферу, так би мовити заглибити їх в інший світ.
“Що стосується дітей, як поводитися? Ну так, як би ви поводилися зі своєю дитиною. Уявити, що це ваша дитина. Організувати йому перші речі, що ми можемо для гри: ручка, олівець, м’яка іграшка, машинка, якщо це хлопчик, щоб його просто залучити. Відвернути його від усіх зовнішніх обставин, що він переживав. Занурити його у світ ігор, у світ емоцій, де може пережити інші почуття.
Із дітьми тут буде набагато простіше. Але це не свідчить, що дітям не потрібна індивідуальна психотерапія”, – порадив психотерапевт.
Поради батькам, які евакуюються разом з дітьми
Часто батьки, які евакуюються разом з дітьми, стикаються з ситуацією – як пояснити, чому родина швидко десь їде. Ще складніше, якщо батько залишається.
Валерій Каратєєв вважає, що в даній ситуації не треба вважати, що дитина нічого не розуміє. А головне, як радить психотерапевт, не треба нічого вигадувати. В даному випадку потрібно говорити лише правду.
“У деяких випадках досить просто сказати правду, що відбувається тут. У жодному разі не вигадувати якусь інформацію, бо батьки самі заплутаються у тому, що дітям вигадують. Потім у цих вигадках заплутається дитина і це може призвести до наслідків.
Пояснити дитині правду, що в країні йде війна, нехай дитина знає, що є така країна, нехай дитина знає, що таке держава, міста. Є така Росія, яка напала на Україну. І нам для того, щоб убезпечити себе і звичайно тебе, необхідно тимчасово переїхати в інше місце, де буде краще, де буде тепліше, спокійніше. Але поки йтиме переїзд два-три дні, то треба буде ось таких умов жити. Тільки правду. Не в жодному разі дітям не брехати”, – порадив Валерій Каратєєв.
Кому дійсно знадобиться допомога після війни?
На це запитання Валерій Каратєєв надав вичерпну відповідь. Допомога знадобиться кожному, хто пережив ці події. І не обов’язково лише мешканцям територй, де йшли бойов дії. Потрібно не соромитись і звертатись до фахівців.
