21 Травня 2022

Миколаїв: творчий опір

Related

Вишитий травень: як у Миколаєві День вишиванки святкують

“Генетичний код нації” - так часто називають українську вишиванку....

“Я, Одіссей, на березі стою”: пам’яті Миколаївського поета Валерія Бойченка

Його можна назвати мабуть одним з найліричніших поетів Миколаївщини....

“Таврійка” і графіка: художниці з Очаківщини розповідають світові про Миколаївщину

Художниці з Очаківщини розповідаєть світові про Миколаївщину з допомогою...

Share

Події в нашій країні призвели не тільки до небаченого згуртування нації, деякі публічні діячі навіть говорять про відродження національного духу українців: люди готові й хочуть допомагати один одному та армії, готові давати відсіч ворогові. Національний опір червоною ниткою проходить у творчості українців з усіх куточків країни. Творчі люди активно створюють ілюстрації, відеоролики, символіку, соціальну рекламу, вірші та пісні, меми та ін. Далі на imykolayivchanyn.

Яким бачить Миколаїв художник Нікіта Тітов

Своїм баченням опору на Миколаївщині поділився у соцмережі Фейсбук український художник та плакатист Микита Тітов. На початку березня 2022 року він представив цілу колекцію з 20 символів для багатьох міст України, серед яких є і Миколаїв. Об’єднує ці символи одне – на кожному зображенні є меч. Проте, є й відмінності: символ кожного міста має виняткові риси.

В образі миколаївського меча з легкістю впізнається Варварівський міст у розведеному стані, що пропускає корабель. Мабуть, автор ілюстрації робить відсилку до того, що мости Миколаєва (Інгульський і Варварівський) у воєнний час дуже довго перебувають у розведеному положенні, щоб не дозволити ворожій техніці пройти ними у разі прориву до міста. Неодноразово влада Миколаєва згадувала, що обидва мости заміновані і будуть зруйновані в разі потреби.

Символіка Миколаєва, як та інших міст, виконана у червоно-чорних кольорах.

Нове патріотичне графіті у центрі міста

Миколаївці знають, що стіна заводу “Дормашина” вже довгий час є полотном для вуличних художників. У мирний час стіна була прикрашена барвистими графіті у різних стилях. Там проводилися заходи, коли багато вуличних художників, не лише з нашого міста, а й з усієї України, малювали одночасно.

Фото – Світлана Вовк

Нещодавно стіна заводу стала площею, де вуличні художники висловили чітку позицію. На чорному тлі з’явився величезний напис у національних кольорах: “Миколаїв – це Україна!”. Він займає практично всю площу стіни, яка виходить на Центральний проспект.

Оформлення білбордів та сітілайтів у Миколаєві

У воєнний час по всій Україні почали з’являтися плакати, які замінили звичну настирливу зовнішню рекламу. Ключову роль у цьому, мабуть, відіграв заклик Антона Геращенка, який на самому початку війни пояснював, що ворогові треба показати, що в українських містах він, м’яко кажучи, “непроханий гість” та населення не зустрічатиме його з розкритими обіймами.

Серед таких методів деморалізації були запропоновані плакати на білбордах з гаслами та закликами до російського солдата покинути українську землю, а також видозміну або демонтаж дорожніх знаків, що ще й призводить до того, що ворогам стає важче орієнтуватися за напрямками під час руху.

Були замінені плакати на білбордах та сітілайтах у кожному місті України, включаючи і Миколаїв. Тепер їх кількість у місті зіграє нам на руку для деморалізації противника.

У Миколаєві є кілька варіацій таких плакатів та сітілайтів. Вони в основному розташовані на вулицях зі в’їзду до міста та в центрі міста. Основою для найвідомішого плаката стала ілюстрація художника Нікіти Тітова, на якій зображений Кремль у вигляді корабля, що тоне в морі крові, а також фраза, що за один день стала символом українського опору російським окупантам, вимовлена ​​одним з українських прикордонників на о. Зміїний у відповідь на вимогу скласти зброю та здатися.

Білборди та сітілайти були представлені миколаївською владою як “нова навігація” у Миколаєві. Колекцію рекламних щитів із подібним змістом з усієї України намагалися зібрати журналісти українського сатиричного дайджесту “Телебачення Торонто”.

Роботи миколаївських ілюстраторів

До творчого опору приєдналися і миколаївські ілюстратори.

Мешканка Миколаєва (Instagram @kaydi_art) з початку війни почала малювати ілюстрації на тему подій.

Першою ілюстрацією її авторства, що розлетілася у миколаївському сегменті Фейсбук, стала робота із зображенням очільника Миколаївської облдержадміністрації. На ілюстрації також є гасло авторства “Мамського батальйону Миколаєва”: “Николаев не сдадим! С нами губернатор Ким!”

Ще одна ілюстрація, що “завірусилася”, – зображення людей в одязі маскувального кольору за укріпленнями з мішків з коктейлями Молотова в руках. Гасло на ілюстрації, а також авторства “Мамського батальйону Ніколаєва”, попереджає: “В Николаев входа НЕТ, только “пламенный” привет!”

Ілюстратор із Миколаєва Анастасія Біла також вступила до лав “творчої армії”. Найпопулярнішими ілюстраціями стали роботи із зображеннями мера Олександра Сєнкевича та голови ОДА Віталія Кіма.

Під час  одного з традиційних прямих ефірів у соцмережах Олександр Сєнкевич пояснював миколаївцям різницю у звуках між “відльотом” та “прильотом”, що й стало сюжетом першої ілюстрації.

Сюжетом для другої ілюстрації, певно, стало одне з відеозвернень губернатора Віталія Кіма, в якому він згадав, що у нього “свіжа кофтинка”.

Не залишилася осторонь і відома миколаївська ілюстраторка Світлана Чебанова. Вона виклала в мережу патріотичну ілюстрацію, на якій зображені споруди, до болю знайомі всім містянам та багатьом туристам. Вони є візитними картками нашого міста: Шухівська вежа, перша трамвайна підстанція, адміністративна будівля яхт-клубу. Ілюстрацію художниця підписала слоганом: “Місто святого Миколая ворога вогнем зустрічає!”

Сподіваємося, що патріотичні творчі ідеї й надалі запалюватимуться у головах, серцях миколаївців та реалізовуватимуться у житті. Адже такий варіант боротьби з ворогом також важливий: як для самих городян (бо піднімає бойовий дух і не дає зламатися від напруження), так і для тих, хто зараз готовий віддати своє життя для того, щоб миколаївці жили у вільній країні та тих, хто їм допомагає.