У 2021 році Миколаївський академічний театр ляльок на 30-річчя незалежності України презентував місту лялькову мапу України. Ляльок для неї по всіх регіонах держави збирали в рамках фестивалю “Кришталева лялька”. Проєкт вдалось реалізувати протягом п’яти років. Цьому не завадили локдауни, оголошені під час пандемії коронавірусу. Лялькові театри представляли свої фестивальні вистави онлайн. Далі на imykolayivchanyn.
Фестиваль завершився. Лялькову мапу України урочисто передали до Миколаївського обласного краєзнавчого музею.
Але миколаївські лялькарі вирішили на цьому не зупинятись. Фестиваль “Кришталева лялька” отримав своєрідне продовження. Адже, в новому проєкті “Єдина країна” використана його символіка – мапа і ляльки від кожної області нашої держави.
Але виставами колег з театрів ляльок з різних областей України організатори не обмежились, а створюють онлайн подорожі до кожного регіону.
Журналіст нашого сайту imykolayivchanyn поспілкувався з актрисою Миколаївського театр ляльок, помічницею режисера Мариною Мажній. Вона вже випустила в рамках проєкта один ролик і готує другий.
Новий формат і його “родзинки
Новий проєкт проходить онлайн. Для цього є кілька причин. Частина акторів виїхала з Миколаєва. Але це не стало на заваді у роботі над проєктом.
На сторінці Миколаївського театру ляльок у Фейсбуці вже опубліковані перші ролики. Тож шанувальники театру ляльок вже мали змогу оцінити новинку. Для тих, хто ще не бачив перших презентацій, Марина Мажній розповіла про новації та “родзинки” проєкту “Єдина країна”.
“Театр перейшов на дистанційну роботу. Ми робили за цей час багато відео і продовжуємо їх робити. Це і казки, відволікаємо діточок від жахливих подій, як можемо.
І у директорки театру Вікторії Терещенко виникла ідея, пропозиція, як можна зробити цікаве і водночас патріотичне відео. Ми вже робили патріотичні ролики: читали казки, легенди. Але хотілось щось таке, щоб об’єднувало. Спочатку думали зробити одне відео, яке б об’єднало всі регіони України.
Але ми поспілкувались і у однієї з акторок Олександри Тимофієвої виникла ідея, якщо ми вже працюємо над цим проєктом, то можна, щоб кожен актор зробив про кожен регіон.
Там ми розповідаємо, хто як може, хоче і, що кому цікаво: і про історію, якій цікавинки. Про театр обов’язково, тому що ми вирішили, що продовжимо історію фестивалю “Кришталева лялька”, – розповідає учасниця проєкту.
Підготовка і винахідливість
Те, що не всі актори театру ляльок зараз знаходяться в Миколаєві, ускладнює процес підготовки відеопрезентацій. Адже часто буває так, що актор, режисер і звукорежисер знаходяться в різних країнах. Проте, це лише спонукало миколаївських лялькарів шукати і вигадувати можливості реалізації своїх задумок. Легких шляхів не обирають. Головне – отримати бажаний результат, говорить Марина Мажній.
“Над нашим проєктом насправді працює дуже багато людей: художник, керує проєктом директорка Терещенко Вікторія Петрівна, завліт.
Як проходить робота тільки над одним відео? Дуже багато часу на одне відео. Є така думка, що там зробити те відео? За пів дня зняв, слайди додав і все. Насправді це дуже важка робота, тому що над одним відео працює багато людей. Спочатку ми вибираємо регіон. Ми склали план, хто коли приблизно повинен здати це відео. Пишемо сценарій, затверджуємо його і враховуємо зауваження.
Записується аудіо. Звісно, що не на студії, а вдома в якійсь там коробочці на телефон. Хто як може, адже багато хто поїхав з міста і умови у кожного різні”.
В якості реквізиту доводиться використовувати те, що під рукою. Адже не в кожного учасника проєкту поряд є спеціальна лялька.
Що глядач побачить в презентації?
Кожен з учасників проєкту, обрав для себе кілька областей. Про кожну з них готує розповідь. Це й історія міст і містечок, цікаві легенди, опис природних багатств. І, звичайно, онлайн-відвідини місцевого театру ляльок. Тут обов’язково показують ляльку, яка приїхала з цього регіону і посіла своє місце на ляльковій мапі України.
Сама Марина обрала для себе два регіони – Закарпаття і рідну Миколаївщину. На запитання чому саме Закарпаття, акторка відповіла наступне.
“Моє відео вже вийшло. Його можна подивитись у Фейсбуці і на Ютубі. Закарпаття – це така цікава річ. Я дуже багато бачила відео про подорожі туди. На жаль, сама там ніколи не була. Але коли закінчиться війна, я обов’язково туди поїду.
Там дуже душевно мені здається. Я надихнулась цим регіоном зробила таке невеличке відео. Розповіла про нього з допомогою ляльок. Вигадала історію, як там наші персонажі з вистави “Пригоди маленького автомобільчика” подорожують цим регіоном розповідають один одному, як там класно.
Довелось спілкуватись з керівництвом Ужгородського театру ляльок для того, щоб трошки зібрати матеріал. Не все можна було знайти”.
Мрію побувати на закарпатті Марина планує втілити в життя після війни.
А от роботу над відеороликом про Миколаївщину вважає відповідальною і справді складною.
“Миколаївщина ще в процесі. Стільки всього хочеться розповісти. У нас формат відео загалом 7-10 хвилин, в деяких випадках 12 хвилин. І як в ці 12 хвилин вмістити все те, що хочеться розповісти, я навіть не знаю.
Мені хочеться розповісти про історію, тому що якщо не знаєш історії, то майбутнього нема. Мені здається, що на цьому треба зробити акцент. Будуть такі моменти, куди піти й що у нас гарного, де можна відпочити влітку. Звісно розповім про театр. Це так важко вмістити в такий короткий час!”.
Перші відгуки на свою роботу Миколаївські лялькарі вже почали отримувати. Особливо приємно, коли своєю думкою про проєкт “Єдина країна” діляться колеги з інших театрів ляльок.
“Особисто на моє відео відгук є. Мені дуже приємно. Так сталось, що ужгородські лялькарі зреагували. Був такий приємний комплімент від завліту Ужгородського театру під моїм відео. Серце гріє.
Мені здається, що ми робимо дуже гарну справу, тому що війна – це дуже страшно і якось відволікатись від цього, намагатись спілкуватись один з одним. Єдність це дуже важливо і наш проєкт цьому сприяє ”, – ділиться Марина Мажній.
А поки монтуються і виходять до глядача відеопрезентації, актори театру мріють, що знову побачать своїх глядачів – і дітей, і дорослих, в глядацькому залі. Готові і надалі грати для них улюблені вистави.
Фото на головній – автора
