6 Лютого 2023

Недобудована “Україна” та потоплена “Москва”: сумна історія ракетних крейсерів, збудованих у Миколаєві

Related

Адаптери для ноутбуків та складнощі з їх вибором

Зарядка для ноутбука - це джерело енергії для портативного...

Миколаївці та народна медицина

За століття формування вірувань кожного народу сформувалося їх особисте...

Як миколаївці боролися з COVID-19 та лікарями

2020 року весь світ вразила нечувана для 21 століття...

Найстаріший медичний коледж Миколаєва

2015 року в Миколаєві з'явився повноцінний медичний університет на...

Share

Кораблебудування. Ця діяльність як ніщо інше характеризує наше рідне місто. Бо  Миколаїв з’явився саме завдяки кораблебудуванню. Будували кораблі тут ще за кілька років до заснування самого Миколаєва. Хоча, спочатку це була лише кораблебудівна верф. А вже у ХІХ ст. Миколаїв був центром кораблебудування у Чорному морі. Водночас з нашого міста керували й Чорноморським флотом Російської імперії. 

У Миколаєві функціонували три найбільші суднобудівні заводи – завод імені 61 комунара, Чорноморський суднобудівний завод та завод “Океан”. Тут було збудовано судна, які входять до складу ВМС ЗСУ та ВМС РФ. Серед них підводні човни типу “Щука” (Щ-204,  Щ-205, Щ-206, Щ-207, Щ-216), великі протичовнові кораблі проєкту 61 (“Комсомолець України”, “Сообразітєльний”, “Проворний”, “Відважний”, “Червоний Кавказ”, “Смєтлівий”), великі протичовнові кораблі проєкту 1134Б (“Миколаїв”, “Очаків”, “Керч”, “Азов”, “Петропавловськ”, “Ташкент”, “Таллінн”), крейсери проєкту 1164 (“Москва”, “Маршал Устинов”, “Варяг”, “Україна”) тощо.

Детальніше про будування кожного з ракетних крейсерів проєкту 1164 у Миколаєві читайте на сайті imykolayivchanyn.com

Характеристика ракетних крейсерів проєкту 1164

Протягом 70-80-х рр. минулого століття на миколаївському Суднобудівному заводі імені 61-го Комунара були побудовані чотири ракетні крейсери проєкту 1164 – “Москва”, “Україна”, “Варяг” та “Маршал Устинов”. Інколи їх називають “вбивцями авіаносців”. Їх проєктування відбувалося у тодішньому Ленінграді (сучасний Санкт-Петербург). Ним займалося Північне проєктно-конструкторське бюро. 

Однак, спочатку планувалося будівництво десятьох суден, а згодом проєкт скоротили до шести. В результаті ж були збудовані лише чотири.

Озброєння кораблів складалося з протикорабельного (ударного) ракетного комплексу П-500 “Базальт” з системою управління “Аргон-1164”. Одразу 16 протикорабельних крилатих ракет були розміщені у вісьмох спарених неповоротних пускових установках. Це верхня палуба. Всі ракети були з правої і з лівої сторін від головної надбудови. Це давало можливість вести залпову стрільбу всіма ракетами одразу ж.

Крім цього, ракетні крейсери проекту 1164 мали забезпечувати колективну протиповітряну оборону оперативного з’єднання кораблів. Для цього на кожному з чотирьох суден було встановлено ЗРК зональної (колективної) оборони – багатоканальний комплекс С-300Ф “Форт” в конфігурації 8×8 ВПУ. Вони були представлені у вигляді вертикальних барабанів обертового “револьверного” виконання. Ці установки розміщувалися у кормовій частині під верхньою палубою військових суден.

Не дивлячись на те, що крейсери мали саме ударну спеціалізацію, вони мали й надпотужне протичовнове озброєння. Це гідроакустичний комплекс “Платина” з підкильною і буксованою антенами та два п’ятитрубні 533-мм торпедні апарати.

“Русский военный корабль…”, або про крейсер “Москва”

Головним крейсером проєкту 1164 стала “Москва”. Так-так, та сама. Але спочатку, цей корабель називався “Слава”. Його заклали 5 листопада 1976 року, а спустили на воду 27 липня 1979-го. Згодом він увійшов у склад ВМФ СРСР. Трапилося це 13 грудня 1982 року. А з 1991-го входив до складу Чорноморського флоту Російської Федерації і був його флагманом. 

Після початку повномасштабного вторгнення армії Росії на територію України ракетний крейсер став дуже відомим. 24 лютого 2022 року корабель висунув пропозицію українським військовим з острова Зміїний здатися. Тоді він отримав чітку відповідь “Русский военный корабль, иди на х*й”, яка вмить стала популярною. 

Надвечір 13 квітня 2022 року ВМС України завдали по крейсеру потужний удар одразу двома крилатими протикорабельними ракетами Р-360 “Нептун”. А через отримані пошкодження, пожежу та складні погодні умови він перекинувся та затонув. Майже через добу, ввечері 14 квітня, Міноборони РФ довелося визнати потоплення “Москви”.

Востаннє подібний корабель такого розміру був знищений в бою 40 років тому. У 1982-му. Під час Фолклендської війни. Тоді британська субмарина HMS Conqueror потопила аргентинський крейсер “Генерал Бельграно”. 

Водночас це найбільша втрата російського військового флоту починаючи з 1941-го року. Тоді німецьке бомбардування зруйнувало лінкор “Марат”. 

“Маршал Устинов” і його історія

Другим із серії ракетних крейсерів проєкту 1164 став “Маршал Устинов”. Він входить у склад Північного флоту ВМФ Російської Федерації. Військове судно було закладено 5 жовтня 1978 року під назвою “Адмірал Флоту Лобов”. Через 3,5 р, а саме 25 лютого 1982-го судно вперше спустили на воду. 15 вересня 1986 крейсер став в стрій. 5 листопада того ж року його включили в склад КСФ. В цей день його перейменували. Відтоді корабель називається на честь Маршала Радянського Союзу, міністра оборони СРСР Дмитра Федоровича Устинова.

Майже одразу ж ракетоносій був залучений до військових дій. Вже з початку грудня 1987-го до червня 1988-го радянський “Маршал Устинов” виконував бойові завдання в акваторії Середземного моря. 

Протягом 21-29 липня 1989-го з офіційним візитом перебував на території американської військово-морської бази в місті Норфолк в штаті Вірджинія. А протягом 16-20 липня 1991-го ракетний крейсер відвідав базу ВМС США Мейпорт в штаті Флорида. А з 30 червня до 5 липня 1993-го перебував у Канаді в місті Галіфакс. 

Після цих поїздок судно кулька років перебувало на плановому ремонті. Ці роботи виконувало петербурзьке АТ “Северная верфь”. Тут були замінені головні енергетичні установки. Ремонтні роботи не заважали йому в 1995-му та в 1996-му з’явитися на парадах, присвячений до 50-річчя перемоги у Німецько-радянській війні та на честь 300-річчя Російського Флоту.

8 лютого 2022 року, перед початком повномасштабного російського вторгнення на територію України, ракетний крейсер “Маршал Устинов” був помічений у Середземному морі. Починаючи з 24 лютого 2022-го року Росія активно обстрілює нашу державу ракетами із ракетних носіїв у Середземному морі.

Історія “Червоної України” в Росії

Третім кораблем з проєкту 1164 стала “Червона Україна”. Бойовий корабель було закладено у 1979 році, а спущено на воду в 1983-му. Через 6 років, у 1989-му він вступив у стрій. 

Після розпаду СРСР у 1991-му крейсер перейшов до Російської Федерації. За кілька років “Червону Україну” перейменували на “Варяг”. У 2002-му році цим судном замінили флагман Тихоокеанського флоту – важкий атомний ракетний крейсер “Адмірал Лазарєв”.

Починаючи з 2005-го по 2006-ий корабель наніс кілька ділових візитів у Індонезію, Малайзію, КНР і султанат Бруней. Наступні два роки “Варяг” знаходився на ремонті. З жовтня 2008-го військове судно знову подорожувало. Тоді після ремонтних робіт був зафіксований перший неофіційний візит до південнокорейського порту Пусан. У квітні 2009-го року відвідав китайський порт Циндао. На цей раз вже офіційно. У 2010-му в нього були дві поїздки. Одна неофіційна до американського порту Сан-Франциско, а інша офіційна у південнокорейський Інчхон. 

У листопаді 2014-го року крейсер був направлений чинною владою Російської Федерації в райони акваторії Австралії. З метою демонстрації сили. Сили Росії… 

Недобудована “Україна”

Останнім ракетним крейсером з проєкту 1164 стала “Україна”. Так і не добудована “Україна”… Це єдиний корабель з цього проєкту, який був переданий Україні, бо всі інші стали власністю Росії.  Початкова його назва – “Адмірал Любов”. 

У 1994-му році, на момент передачі нашій державі ракетного носія, його готовність складала близько 75%.  Через 4 р. тодішній президент Леонід Кучма прийняв рішення добудувати крейсер. Для цього знову була сформована команда. Яку згодом розпустили. Але на цей раз судно добудували майже повністю. На 95%. 

Ще через 4 р, судно хотіли перетворити на музей. Бо влада країни заявила, що “Україна” готова прийняти туристів. Але цього так і не сталося. 

У 2010-му році Михайло Єжель сказав, що корабель краще передати у власність Росії, “оскільки власними силами наша держава, добудувати та укомплектувати його не зможе”.

У 2017-му році, під час російської збройної агресії в Україні, президент Порошенко видав указ про демілітаризацію військового корабля. У тому ж році Міноборони України офіційно відмовилося від крейсера, який чверть століття простоював на воді на стадії готовності 95%. А його добудову визнали недоцільною. Своє рішення обґрунтували застарілим озброєнням.

.,.,.,.