10 Грудня 2022

Миколаївець Чурюмов і його космічні відкриття 

Related

Слоти з високою та низькою вартістю монет

Слоти та Колесо Фортуни онлайн на гроші можна поділити...

Відомі вчені, які народилися в Миколаєві

Миколаївщина є малою батьківщиною для безлічі талановитих та відомих...

Воєнні сторінки історії Миколаєва: десант Костянтина Ольшанського

28 березня 1944 року Миколаїв було звільнено від німецько-фашистських...

Володимир Станко: все життя в науці

Миколаївщина безсумнівно багата талантами. Видатними людьми, які залишили по...

Share

Ви любите дивитися на зорі? Теплими літніми вечорами розглядати нічне небо? Вдивлятися в комети?.. Небо завжди різне. Завжди неповторне. Унікальне. Бо розміщення всіх космічних об’єктів у просторі завжди змінюється. Вони рухаються безперестанку. А до всього, ще й Земля обертається! 

У ХХІ столітті Ілон Маск колонізує Марс. Мріє заснувати життя на іншій планеті. Хоче, щоб ми всі могли вільно подорожувати в космос. Але ж що передувало цим беззаперечно великим мріям? Як досліджували космічні об’єкти у минулому столітті? Про це тепер мало хто згадує. А от, на приклад, і в нашому Миколаєві жив один з першовідкривачів унікальних космічних об’єктів. На його честь названі комети. Про унікальні відкриття видатного астронома з Миколаєва Клима Чурюмова читайте на сайті imykolayivchanyn.com

Миколаївець Чурюмов Клим Івановичем з ранніх років захоплювався астрономією. Він дуже любив вдивлятися далеко в космос і розглядати різноманітні об’єкти. Досліджувати їх.

Дитинство і освіта

Чурюмов Клим Іванович народився 19 лютого 1937 року. В нашому місті Миколаєві. В Івана Івановича та Антоніни Михайлівни Чурюмових було аж восьмеро дітей. Клим був четвертий. Тож він мав семеро братів і сестер. Його батько загинув під час Другої світової війни. У 1942 році. Без глави сімейства жити було дуже важко. 

У 1949 році Антоніна Михайлівна Чурюмова зі своїми дітьми переїхали до Києва. На постійне місце проживання. Майбутній легенді астрономії тоді було лише 12 років.

Після сьомого класу Клим Чурюмов вступив до Київського залізничного технікуму. Його він закінчив із відзнакою. У 1955 році він вступив на фізичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. На спеціальність “фізика-астрономія”. Після його успішного закінчення, у 1960-му був направлений на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської АРСР. Там він займався дослідженням полярних сяйв, земних струмів та іоносфери.

У 1962 році астроном повернувся до Києва. Тоді він влаштувався працювати на завод “Арсенал”. Тут він брав активну участь у розробці астро-навігаційної апаратури для космічних ракет та їх випробуваннях на космодромах Байконур і Плесецьк. 

Після закінчення аспірантури Київського державного університету за спеціальністю “астрофізика”, де науковим керівником Клима Чурюмова був відомий російський професор Сергій Костянтинович Всехсвятський (1905 – 1984 рр), залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії цього ж навчального закладу. 

Відкриття комет Чурюмова-Герасименко та Чурюмова-Солодовникова

Клим Іванович дуже любив спостерігати за кометами. Здебільшого, робив це на заміській станції Київського університету. Вона знаходилася в селі Лісниках. Милувався кометами відомий миколаївець і під час астрономічних експедицій. В нього їх було багато. Дуже багато. Їздив всюди. От, наприклад, у високогірні райони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, у Приморський край, на Чукотку і Камчатку. 

У 1969 році Київський державний університет спорядив експедицію для спостереження періодичних комет в Алма-Ату. А саме, в Астрофізичний інститут. Тепер це Астрофізичний інститут імені В.Г.Фесенкова. Ця експедиція була сформована з трьох осіб. Серед них був і талановитий Клим Чурюмов.
У вересні цього ж року разом із аспіранткою Світланою Герасименко під час спостереження за кометою Комас-Сола зробили фото, на якому виявилась ще одна комета. Згодом вона була названа на честь своїх першовідкривачів – “Комета Чурюмова-Герасименко” (67P/Churyumov-Gerasimenko). 

У 1972 році Клим Іванович захистив кандидатську дисертацію на тему “Дослідження комет Ікейя-Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго-Сато-Косака (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко на основі фотографічних спостережень”.

Другу, довгоперіодичну, комету Клим Іванович відкрив у 1986 році. Тепер вже разом із Солодовниковим Володимиром Вікторовичем (1910 – 1991 рр). тоді він працював у Астрофізичному інституті імені В.Г.Фесенкова у Казахстані. Новопредставлений космічний об’єкт отримав назву комети Чурюмова-Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov). У 1993 році в Інституті космічних досліджень РАН у Москві Чурюмов захистив ще одну докторську дисертацію. Тепер на тему “Еволюційні фізичні процеси в кометах”.

Подальші звершення Чурюмова

З 1998 року талановитий астроном обіймав посаду професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У січні 2004 року, за рішенням Президії Товариства “Знання”, його було призначено керівником науково-просвітницького центру “Київський планетарій”.

2 березня 2004 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані було виведено у космос європейський міжпланетний зонд “Розетта”. Основним його завданням було дослідження комети Чурюмова-Герасименко. Своєї мети зонд досягнув 11 листопада 2014 року. В цей день він здійснив посадку капсули безпосередньо на поверхню комети. “Розетта” завершила свою місію за 2 тижні до смерті Клима Івановича, 30 вересня 2016 року.

За своє життя відомий астроном опублікував понад 800 наукових робіт. Зокрема, 4 монографії та 4 навчальні посібники. Він був блискучим науковим консультантом з астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії.

Крім цього, Клим Чурюмов є ще автором науково-популярних книжок і дитячим письменником – автором декількох збірок поезій для малят. Серед них “Малятам про фахи”, “Малятам про тварин”, “Малятам про човни”, “Математика для малят” (у співавторстві), “Пригоди динозаврика Дино”. Це автор понад 1 000 науково-популярних статей у численних газетах і журналах.

Наукова діяльність

Клим Іванович Чурюмов ініціював присвоєння малим планетам імен українських письменників і вчених. Він був щирим прихильником Євромайдану і навіть склав “Гімн українського Євромайдану”. Трапилося це 9 грудня 2013-го. 

Ім’ям Клима Івановича Чурюмова названо малу планету № 2627 (1984 р.). Український астроном Микола Степанович Черних назвав відкритий ним астероїд № 3942 ім’ям “Чуріваннія”. Це на честь двох Іванів Івановичів Чурюмових – батька і брата Клима Івановича Чурюмова. Ще одну з малих планет № 6646 дослідниця комет і астероїдів американська професорка Елеанор Гелін назвала на честь матері Клима Івановича  – Антоніни Михайлівни Чурюмової “Чуранта”.

У 2005 році за цикл робіт “Спектральні дослідження зір та комет” видатний астроном був нагороджений премією НАН України імені М.П.Барабашова. Спільно з І.О.Вакарчуком та Н.Г.Щукіною. Напередодні, у 2003 році, був нагороджений орденом “За заслуги” III, а вже у 2009-му – II ступеня. Під безпосереднім керівництвом Чурюмова було захищено одинадцять кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладання астрономії.

З 1979 року Клим Іванович був членом Міжнародного астрономічного союзу, а з 1992-го – Європейського астрономічного союзу та Української астрономічної асоціації, Нью-йоркської академії наук. Починаючи від 1998-го він став ще й заслуженим працівником народної освіти України.

Клим Іванович Чурюмов раптово помер на 80-му році життя у харківській лікарні в ніч з 13-го на 14-те жовтня 2016 року. Трапилося це через інсульт. 

.,.,.,.