Спортивні таланти? Так, це до миколаївців! Олімпійські чемпіони, майстри спорту міжнародного класу, рекордсмени — Миколаїв може ними пишатися. У будь-які часи та при будь-яких обставинах кузня спортивних талантів працює безперебійно. Наша розповідь про десятку миколаївців, які прославив рідне місто своїми олімпійськими здобутками. Більше на imykolayivchanyn.com.
Юрій Нікітін
Майбутня зірка спорту народився в Херсоні у 1978 році, але всі його олімпійські здобутки записані на рахунок миколаївської школи стрибків на батуті, адже саме тут його готував легендарний заслужений тренер України Володимир Горжій. У 2004 році Юрій став Олімпійським чемпіоном. Відтоді він є почесним громадянином префектури Маруссі, що знаходиться у передмісті Афін. Ім’ям Юрія Нікітіна названа і спортивна школа у грецькій столиці, а також миколаївський центр олімпійської підготовки. У скарбниці власних досягнень Юрій також має орден «За заслуги» III ступеню, звання «Людина року» у 2004 році у категорії «Спорт».
Олена Хомрова (Гладир)
За милою посмішкою української фехтувальниці Олени Хомрової — міцний спортивний характер. Народилася у 1987 році в Миколаєві. Випускниця Вищого училища фізичної культури (зараз Миколаївський фаховий коледж фізичної культури). У 2008 році Олена стала чемпіонкою Олімпійських ігор в командній першості (Пекін). Ще школяркою Олена Хомрова стала майстром спорту. Майстра «міжнародника» вона здобула у 2005 році. Її тричі нагороджували, як «Героя спортивного року».
Має орден «За заслуги» III ступеню.
Іван Богдан
Миколаївський моноліт — Іван Богдан народився у 1928 році в Казанківському районі. Він став відомим своїми зірковими перемогами у боротьбі класичного стилю. Здобув звання призера та чемпіону Радянського Союзу. Але найголовнішою перемогою стала золота медаль Олімпіади в Римі у 1960 році. Тоді Іван Богдан виступав у суперважкій ваговій категорії (греко-римська боротьба).
У тому ж році миколаївський богатир отримав звання заслуженого майстра спорту Радянського Союзу та був нагороджений орденом Трудового Червоного Знамені. Володар орденів «За заслуги» II ступеню у 2012 та 2002 рр.
Після того, як закінчилася спортивна кар’єра, Іван Богдан розпочав тренерську діяльність.
Віктор Погановський
Спортивна кар’єра Віктора Погановського злетіла у 1980-ті рр. Народився майбутній «олімпієць» у 1949 році в Миколаєві. Кінним спортом зацікавився ще в юні роки. Він став багаторазовим чемпіоном УРСР та СРСР. За плечима Віктора Олександровича також чисельні перемоги на міжнародних змаганнях. 1980 рік приніс йому справжній подарунок долі — олімпійське «золото» в командному конкурсі. Але, щоб цей подарунок отримати, прийшлося, звичайно, довго та важко тренуватися. Після Олімпіади у Москві Віктор Погановський показав чудові результати у Сопоті, де взяв перше місце. Загалом з 1980 по 1987 рр. на миколаївського спортсмена скрізь чекав успіх. Але потім почалася смуга невдач через обставини, що не завжди залежали від самого Погановського. Проте він, завдяки тренеру та власному професіоналізму, зміг проаналізувати минулі прорахунки, зробити висновки. У 1988 році він став чемпіоном Союзу. У 1992 році Погановський перейшов до тренерської роботи.
Олександр Абраменко
Зірковий фристайліст народився у 1988 році у місті Первомайськ Миколаївської області. З дитинства захоплювався спортом.
До свого олімпійського тріумфу він 8 разів стояв на подіумі світового Кубку. Його найкращим результатом на світових чемпіонатах було п’яте місце (2009 рік). У 2016 році Олександр увійшов в історію, як перший фристайліст-українець, який переміг у лижній акробатиці на малому Кубку світу.
У 2018 році Олександр Абраменко став олімпійським чемпіоном. Декілька разів ставав учасником, а у 2022 році — призером Олімпійських ігор.
Легенда миколаївського спорту також є володарем малого Кришталевого глобуса з лижної акробатики (2015-2016 рр.).
Андрій Комар
Серед миколаївських спортсменів, які досягли вершини спортивного Олімпу й паралімпійці. Фехтувальник Андрій Комар (1976 р.н) серед цих героїчних людей. Попри часткову фізичну обмеженість (ураження опорно-рухового апарату) миколаївець хоробро бореться на українських та міжнародних доріжках та прославляє рідне місто.
Андрій — фехтувальник на візку. Змагається у двох видах зброї — рапіра і шпага. Він є заслуженим майстром спорту України. У 2000 році був фіналістом на XI Паралімпійських іграх. Здобув перемогу на Олімпіаді в Афінах, яка проходила у 2004 році. Чемпіоном Андрій став, як шпажист, а бронзу тоді виборов на рапірі. Титулований миколаївський фехтувальник також змагався у Пекіні у 2008 році. Андрій Комар одразу після своєї перемоги в Афінах отримав на батьківщині орден «За заслуги» III ступеня.
Ольга Харлан
Звичайно, неможливо не згадати відому на весь світ миколаївську красуню та чемпіонку Ольгу Харлан, яка зібрала, здається всі можливі титули та нагороди. Вона народилася та виросла у Миколаєві (1990 р.н). Закінчила ВУФК (зараз Миколаївський фаховий коледж фізичної культури).
Оля почала займатися фехтуванням на шаблях, коли їй було десять років. Вона колись мріяла стати відомою на весь світ танцівницею. Як сказала героїня однієї відомої кінострічки: «Я не зрадила своєї мрії. Я просто змінила мрію». Саме так і вийшло в Ольги. Новою її мрією стало фехтування. Результати не змусили на себе довго чекати, адже молода спортсменка наполегливо та багато працювала. У 2008 році на Олімпіаді в Пекіні вона разом з Оленою Хомровою та іншими колежанками здобула командне золото. Наступні медалі, тільки бронзові, прийшли до Ольги у 2012 та 2016 роках. Харлан визнавали найпродуктивнішою спортсменкою два роки поспіль, коли вона брала одну за одною медалі на чемпіонатах світу та Європи.
У 2020 році вона стала першою у списку кращих фехтувальниць на планеті.
Ігор Цвєтов
Ще одна зірка Паралімпіади 2016 року — легкоатлет Ігор Цвєтов. Того разу він взяв одразу дві золоті медалі у різних забігах. На стометрівці в Ріо-де-Жанейро Ігор встановив новий рекорд світу.
Сильний характер та любов до життя попри все, навіть попри церебральний параліч. Ігор Цвєтов народився у місті корабелів у 1994 році. Крім золота є володарем дворазового олімпійського «срібла». Має ордени «За мужність» III ступеня та «За заслуги» II ступеня.
Максим Яровий
Мужність та працьовитість — це про Максима Ярового. Чоловік народився у 1989 році в селі Ковалівка, що на Миколаївщині. Прославляє рідну область, як лижник, біатлоніст. Максим Яровий здобув «срібло» та «бронзу» на зимових Паралімпійських іграх у 2014 році (Сочі), а також став першим і третім на Паралімпіаді 2018 року (Пхьончхан). Всупереч тому, що через нещасний випадок доля прив’язала його до візка, Максим мужньо долає всі перешкоди. У власній скарбничці ордени «За заслуги» III та II ступеня.
Геннадій Бойко
У 1974 народився миколаївець Геннадій Бойко, якому було визначено долею стати видатним спортсменом світового рівня. Від самого дитинства чоловік мав першу групу інвалідності. Але ситуація погіршилася, коли у віці двадцяти п’яти років він отримав травму й був змушений пересісти в інвалідний візок.
На спортивному шляху Геннадія — роки реабілітації та важких тренувань, які згодом привели спортсмена до чемпіонських лаврів. Геннадій Бойко паралімпійський переможець 2012 року (Лондон). А у 2016 році він двічі (!) взяв «золото» у Ріо-де-Жанейро. Володар орденів «За заслуги» III та орденом II ступеня в різні роки.