1 Липня 2022

Вишитий травень: як у Миколаєві День вишиванки святкують

Related

Полірелігійний Миколаїв

Основною релігією в Україні та в Миколаєві є православне...

Від сакральної ляльки до бойової: історія майстрині Інни Кушниренко

Миколаївщина багата на талановитих людей. Майстри і майстрині вишивають,...

Трагічний Миколаїв

Не можна уявити історію якогось міста без трагедій і...

Будинок Францевих: перший музей у Миколаєві

Одноповерхова будівля, що нічим не відрізняється від інших будівель...

Share

“Генетичний код нації” – так часто називають українську вишиванку. Передані з покоління до покоління візерунки, крої сорочок, значення кожного символу  справді несуть в собі якесь зашифроване послання.  І чомусь саме вишиту українську сорочку так не любить і зневажає східний сусід? Більше на imykolayivchanyn.

З початком вторгнення Росії в Україну в 2014 році, вишиванка шириться усім світом. Її популярність зростає. За кордоном вишиту сорочку вдягають не лише представники української діаспори.

Проте, свято вишиванки почали відзначати ще раніше. І, до речі, воно немає жодного політичного підґрунтя. Миколаїв також щороку долучається до цього святкування, яке інколи розділяють на декілька днів. 

Історія появи Всесвітнього дня вишиванки

Святкувати День вишиванки почали ще в 2006 році. Вперше ідея одягти вишиванку в певний день виникла у студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк. Дівчину на такий крок надихнув її знайомий, який постійно носив вишиту сорочку, як повсякденний одяг. На заклик відгукнулись студенти цього ВИШу. Учасників свята виявилось так багато, що свято стало набувати все більшего масштабу. 

Починаючи з 2010 року до святкування долучилась влада Чернвців. А наступного року було встановлено рекорд, який увійшов до Книги рекордів Гіннеса. Тоді вишиванки одночасно одягли чотири тисяч людей. 

Всесвітнім цей день став у 2014 році – в час, коли росія напала на Україну. Тоді до святкування долучились інші держави, а вишиванка опинилась в кабінетах іноземних можновладців і модних подіумах.

Святкування дня вишиванки на Миколаївщині

Як розповів журналісту сайту один з постійних організаторів Свята вишиванки в Миколаєві Юрій Діденко, вперше пропозиція одягнути вишиванку гуртом прозвучала в 1992 році. Тоді обмежились невеликим колом однодумців. Проте, масштабних свят не влаштовували. 

“Якщо відверто говорити, Народний Рух його святкує, починаючи з 92 року, коли ми в один рік написали, що на свято запрошуються патріоти в вишиванках”, – згадує Юрій Діденко.

Справді величним День вишиванки в Миколаєві, який до певного часу вважався навіть проросійським містом, був в 2014 році. Його відсвяткували не в травні, як зазвичай, а 24 серпня – в День Незалежності України.  Тоді участь у Марші вишиванок взяли сотні містян. Хода простягнулась через всю вулицю Соборну до обласного Палацу культури. Люди у вишиванках заповнили весь майдан перед Палацом культури. Стільки вишиванок одночасно в Миколаєві, на жаль, більше не бачили. 

Проте, в Миколаєві встановили свою традицію. У третій четвер травня, як  усюди, миколаівці одягають вишиванки на роботу, прогулянку. А в суботу, коли більшість не працює, влаштовують вишивакову ходу. Таку ж ходу повторюють 24 серпня – на День Незалежності. 

День вишиванки в Миколаєві у 2022 році

У 2022 році традиційної ходи вишиванок у Миколаєві не було. Місто через постійні обстріли майже порожнє. Проте, містяни не могли не відзначити цей день. 

Щоб він запам’ятався, одягнути у вишиванку вирішили головний символ міста – пам’ятник святому Миколаю в Каштановому сквері. Як розповів організатор дійства Юрій Діденко, спочатку планували просто прикрасити скульптуру рушником. 

“Ми довгий час дуже вшановуємо свято вишиванки, але ідея якраз українізації самого Миколаєва виникла тільки під час 24 лютого, після початку російсько-української війни. Хотів спочатку обмежитись рушником. Але виршили зробити композицію”, – розповів Юрій Діденко. 

Святого Миколая прикрасили не лише рушником. Постамент обернули банером з візерунком вишивки. Поряд становили штучні мальви. Декорації надали в Українському національному академічному театрі. 

Миколаївці старання оцінили. Тільки памятник закінчили прикрашати, як містяни із задоволенням почали з ним фотографуватись.