Мабуть, і донині буде складно знайти представника влади, який зробив для Миколаєва більше, ніж адмірал Грейг. Майже всіх сфер в місті «торкнулася рука» адмірала: торгівля, інфраструктура, сфера освіти, будівництво, без його уваги не залишилися культурна і релігійні сфери в місті. Заснування першого комерційного банку, будівництво училищ і шкіл для молодих людей і дівчат, благоустрій вулиць Миколаєва, будівництво і підтримка обсерваторії, прокладання водопроводу, озеленення – список справ губернатора можна продовжувати практично нескінченно, пише imykolayivchanyn.com.
17 років свого життя присвятив Миколаєву адмірал Грейг. Проживав і працював Грейг, як і всі його попередники, в «адміральському будинку», який нині відомий як Музей суднобудування і флоту. Саме в Миколаєві адмірал зустрів свою дружину Юлію, тут почалася їх історія кохання.
Невизнане кохання
Персоналія Юлії Сталінської або, як її називали в інших джерелах, Лії, досить суперечлива: одні стверджують, що вона була гідною супутницею і берегинею вогнища будинку Грейгів, інші – наполягають на її невірності, спираючись, на чутки про колишнє життя Юлії, яка, нібито заробляла на життя найдавнішою професією в корчмі міста Могилів. Чутки розносилися швидко, гості Грейга, офіцери флоту, що були вхожі в його дім, не забували нагадувати про це адміралу, який навіть чути про це не хотів. Шлюб Грейга суспільством сприйнятий не був: ні у Миколаєві, ані у Петербурзі, ані у Севастополі. Окрім поганої слави доступної дівчини, її становище погіршувалося ще й фактом того, що в суспільстві її вважали утриманкою, іновіркою та дівчиною невідповідного соціального статусу – дочкою шинкаря. Юлія на той момент вже була заміжня за поляком Кульчинським, прийняла католицьку віру, а пізніше, за чутками – розлучилася з ним. Достовірність відомостей про розлучення варто піддавати сумнівам: католиків не розлучали.
До Миколаєва Юлія прибула під виглядом полячки. На момент зустрічі з Олексієм Грейгом, у 1820 році, їй було всього 20 років. Різниця між подружжям складала 26 років. Дізнавшись про підряди на поставки корабельного лісу, після численних спроб пробитися через департамент Чорноморського адміралтейства, Юлія почала вимагати аудієнції у Грейга. М’яка та чарівна Юлія Сталінська завоювала серце нерішучого адмірала, зайнявши, спочатку, позицію економки в його будинку, а пізніше і позицію фактичної дружини.
Чутки про «коханку-єврейку» дійшли до Петербурга разом з офіцерами, що гостювали у Грейга, що ускладнило ситуацію: про подружню пару ходили брудні чутки. Втім, чарівна молода дружина адмірала, все ж, зуміла привернути до себе офіцерів, заснувавши в будинку салон, де проводилися світські прийоми тощо.
Одруження адмірала та тяготи публічності
Олексій і Юлія обвінчалися таємно, приблизно у 1827 році, молода була при надії. У яких традиціях проходило вінчання – точно невідомо. Грейг був лютеранином, Юлія – юдейкою, що змінила віру на католицьку. Офіційні документи свідчать, що адмірал не афішував свій сімейний статус, навіть через роки після одруження вказуючи, що неодружений. Як виявилося – не дарма.
Навіть офіцери з найближчого оточення миколаївського губернатора ставилися до його вибору скептично і практично з неприхованою неприязню. Історикам відомий конфлікт з мічманом Далем, що зганьбив честь дружини адмірала, її сестри і матері, написавши вірші непристойного змісту. Цю «творчість» мічман розклеїв містом, але швидко був розсекречений та відданий під суд з практично незаперечними доказами своєї провини. Однак, Даль скористався заступництвом зверху, що призвело до того, що покаранням було зараховано його восьмимісячне перебування на гауптвахті. Свій “вклад” до чуток зробив і віце-адмірал Лазарєв, розпускаючи чутки про таємний зв’язок Юлії з капітаном Критським.
“Я пам’ятник дружині спорудив …”
На честь своєї дружини, натхненний та вдячний за спадкоємця адмірал повелів звести кам’яний павільйон, який був названий Храмом Вести, на честь богині-берегині з римської міфології. Насправді, будова більше нагадувала альтанку. Розташована вона була у городищі Дикий Сад, з неї відкривалася мальовнича панорама на Інгул. Храм Вести у Миколаєві став пам’ятником, що символізує подружню вірність. На жаль, до нинішніх днів пам’ятник не зберігся.
Юлія була супутницею Грейга до кінця його днів. Його єдиним коханням на все життя. Після смерті свого адмірала вона присвятила залишок життя дітям і благодійності. Визнання дружиною від суспільства заслужила через майже через 30 років, вже після смерті Грейга. Вищі чини, які приїхали до Миколаєва на відкриття пам’ятника адміралу, направили Юлії телеграму, в якій висловили подяку та наголосили на її заслугах як вірної супутниці адмірала у всіх діяннях.
