Невеличке степове місто в Миколаївській області – Баштанка. Донедавна про нього мало хто чув. Це був звичайнісінький райцентр.Все змінив напад Росії на Україну 24 лютого 2022 року. За кілька днів після цього назву “Баштанка” знали далеко за межами Миколаївщини. Місто обстріляли з російських “Градів”, а самі баштанці дали опір ворогу, пише imykolayivchanyn.com.
Історія свідчить, що Баштанка завжди цінувала свою волю і не ховалась від ворога.
Скіфи, козаки, кріпаки-втікачі: хто заснував Баштанку
Вважається, що Баштанка, а спочатку це була Полтавка, заснована у 1806 році. Проте, люди жили тут ще раніше. Як виявляється територію Баштанщини заселили войовничі скіфи. Цей народ завжди цінував волю і не скорявся ворогам.
Поселення, що згодом стало Баштанкою, з’явилося на початку 19 століття. Місце, де протікала невелика річка, вподобали козаки. Тут стали будувати невеликі хутори. Згодом до козаків приєднались кріпаки, як втекли від своїх панів. Вважається, що вони прибували сюди в основному з Полтавщини і Чернігівщини. Звідти й перша назва поселення – Полтавка, а також таке прагнення бути вільними.
Козацьким поселенням Полтавка була недовго і отримала статус військового поселення. На кінець 1886 року Полтавка була великим поселенням. Тут мешкало майже три тисячі осіб. Жителі військового поселення займались мирними справами – сіяли хліб, розводили овець.
Баштанська республіка
Про своє козацьке походження мирні селяни згадали у 1919 році. Тоді у вирі революцій і Громадянської війни народилась Баштанська республіка.
24 серпня 1919 року тоді ще Полтавка опинилась в руках Добровольчої армії – угрупування так званих “білих”. Селяни вирішили боротися з непроханими гостями й утворили загін. До нього увійшли 50 місцевих. Потім до них долучились інші невдоволені. У вересні в Полтавці і навколишніх селах спалахнуло справжнє повстання.
16 вересня 1919 року була проголошена Баштанська республіка. Назву отримала від балки, де була розташована Полтавка. До складу новоствореної республіки увійшли ще кілька сіл: Привільне, Христофорівка, Ново-Горожено тощо.
Армія Баштанської республіки нараховувала чотири тисяч осіб. Ще 18 тисяч чоловік склали резерв. Такими силами баштанці виступили проти військ денікінського генерала Слащова. Останній добре відомий миколаївцям розстрілом городян.
Баштанці діяли в тилу армії Слащова і тривалий час не давали тому підійти до Миколаєва. Баштанська республіка опиралась кілька місяців. Проте, селяни проти навчених військ царської армії не встояли. У Полтавці-Баштанці Слащов вчинив справжній терор. Понад 800 повстанців були розстріляні, спалені більш ніж 300 дворів.
Баштанська республіка увійшла в історію, як символ хоробрості і стремління до волі.
Каменоломні й очерет: баштанські партизани у Другій світовій
Боролись баштанці і проти нацистів у роки Другої світової війни. У Баштанці діяло підпілля. Згодом окремі групи партизан об’єдналися в один загін.
Де ж ховалися партизани в баштанському степу запитаєте ви? Підпільники обрали місцем сховку каменоломні, а просувались очеретом, якого на берегах Інгулу завжди було багато. 9 березня 1944 року баштанський партизанський загін разом з регулярними військами радянської армії вступили в бій за рідне село.
Баштанські партизани захопили тоді чимало трофеїв та знищили багато нацистських загарбників.
“Гради” і “Панцирі”
Про героїчне минули баштанці нещодавно знову згадали. І це не було на честь Дня міста (наприкінці 80-х років Баштанка отримала цей статус). Взятись за зброю баштанців змусила сусідня Росія.
1 березня 2022 року Баштанку обстріляли з “Градів”. За даними ГУ ДСНС в Миколаївській області найбільше постраждав центр міста. Виникли пожежі.
Баштанська тероборона разом з військовими встала на захист міста. Вибила росіян не лише з міста, а й почала захоплювати ворожу техніку. 2 березня нинішнього року баштанці захопили свій перший “Панцир-С” – самохідний зенітно-гарматний комплекс. За словами голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталя Кіма станом на 7 березня нинішнього року баштанці мають на своєму рахунку вже три таких комплекси.
І на завершення трохи гумору.
