29 Березня 2024

“Берегиня з автоматом”: як миколаївська майстриня поєднала творчість і службу в ЗСУ

Related

Миколаївських фаховий коледж фізичної культури: кузня олімпійського резерву

Миколаївське вище училище фізичної культури починає свою історію з...

Золота «сімка»: яким спортом зайнятися в Миколаєві

Спорт та активне дозвілля, як і раніше цікавлять миколаївців....

Боги Олімпу: десять олімпійських чемпіонів з Миколаєва

Спортивні таланти? Так, це до миколаївців! Олімпійські чемпіони, майстри...

Головні ознаки хорошого рому

Ром — це один з найбільш неоднозначних алкогольних напоїв....

Микола Хаджиогло: багаторічна дружба з боксом

Миколаївські боксери прославляли та прославляють рідне місто на різноманітних...

Share

Миколаївські майстрині з початку активних бойових дій не залишались осторонь. За останні сім місяців вони волонтерили, робили патріотичні сувеніри для військових. Роботи майстринь з Миколаєва можна було побачити на благодійних ярмарках, де збирали кошти для українських дітей і жінок, пише imykolayivchanyn.com.

Але наші жінки наближають перемогу не лише голкою і пензлем. Миколаївська вишивальниця Єлизавета Козирєва вирішила, що буде підтримувати українських військових не лише своєю творчістю і вступила до лав Збройних сил України.

Як у житті майстрині з’явилася  вишивка

Вишивка в житті кожної майстрині з’явилася з різних причин. У когось в родині вишивали мати й бабуся. Тож дівчинка вже з ранніх років вчилася тримати голку і прокладати перші стібки. 

Хтось почав  опановувати це мистецтво у дорослому віці – з цікавості або просто сподобалось. 

“Це передавалося від бабусі. Це вкладено напевно з материнським молоком. Це – традиції сім’ї” –  говорить майстриня. 

Єлизавета Козирєва також почала вишивати з певної причини. Якщо поглянемо на роботи майстрині, то побачимо, що там багато дитячих образів. Та й перша вишита картина – маленька дівчинка в садочку. Майстриня тод мріяла про дитину. Тож і вишивала більше дітлахів. Зараз вона має двох синів. Друге місце серед сюжетів посідають квіти. Їх багато. Це – соняхи, маки, мальви.

“Мені дуже подобаються сюжети дитячої тематики. А також польові українські квіти. Я починала з вишивки хрестом. Потім я вишивала стрічками, бісером. Проте, улюблена техніка – хрестом” – розповідає Єлизавета. 

Вишивка стала улюбленим видом рукодiлля Єлизавети. Техніка, яку використовує найчастіше – традиційний хрестик.  Але й тут Єлизавета Козирєва показал свою майстерність. Створює вишиті прикраси. 

“Так – це один з нових видів вишивки. Це – мікровишивка. Це вишивка жіночих прикрас.Це осучаснена вишивка під наші   етновишиванки”, – пояснює майстриня

На цьому експерименти з вишиванням не припинились. Вишивати ж можна не лише нитками. Так у галереї робіт майстрині стали з’являтись картини, вишиті бісером і стрічками. 

Загалом з того моменту, як майстриня захопилась вишиванням, вона вишила 50 картин. 

Миколаївці неодноразово бачили роботи Єлизавети на різноманітних виставках і обласних заходах. За свою творчість нагороджена премією Аркаса. 

“Це вагомий внесок в розвиток культури Миколаївщини. Це був проєкт Валентини кривцової “Нові імена Миколаївщини”, – розповідає майстриня. 

Були у майстрині і персональні виставки. Остання відкрилась у вересні 2022 року в Центральній міській бібліотеці імені Марка Кропивницького під назвою “Берегиня дому”. 

Єлизавета Козирєва на службі в ЗСУ

Але у певний момент майстрині довелось відкласти вишивання. Сталося це 24 лютого 2022 року. Старший син майстрині пішов захищати Україну. На його прохання Єлизавета виїхала до Польщі, щоб уберегти своє життя і життя молодшого сина. Там прожила чотири місяці.  Проте, не витримала довго в статусі біженки. Єлизавета повернулась додому і пішла до військкомату. І ось вже кілька місяців вона тримає в руках не лише вишивальну голку, а й автомат. 

Подивившись на тендітну майстриню, важко уявити, що ця жінка – військова.  

“Я тепер в ЗСУ. Ми працюємо всі, кожен як може, на перемогу, на покращення нашого Миколаєва. Ми його відбудуємо, приберемо. Бо це наша домівка, наша Батьківщина. Це – мій дім. 

Я думала, що мій дім – це моя квартира, моя дача.  Ні. Мій дім – це Миколаїв. Я повернулась для того, щоб принести якусь частинку себе в цю перемогу. Я хочу бути корисною, чим можу, допомогти, захистити своїх дітей, своїх батьків”, – зазначила Єлизавета Козирєва. 

Участь у проєкті “Берегині України”

Коли перед  організаторами проєкту “Берегині України” Центральної бібліотеки імені Марка Кропивницького і творчої асоціації “Арт-спокуса” постало питання, кого з миколаївських майстрів до нього запрошувати, ім’я Єлизавети Козирєвої назвали одразу. І тему для неї обрали “Берегиня дому”. Дійсно зараз Єлизавета уособлює саме цю постать. 

На виставці майстриня представила роботи, виконані в різні роки. Є тут і перша вишита картина – своєрідний талісман вишивальниці. 

Як ми вже зазначали виставка Єлизавети Козирєвої – перша в серії цього проєкту. Подібних виставок буде кілька. Кожна матиме свою тему. Але всі пов’язані з миколаївськими жінками-майстринями. 

“Це окремий проєкт. Ми хочемо привернути увагу до життя, історії, долі миколаївських жінок, які залишились у прифронтовому Миколаєві. Як вони борються на культурному фронті, як вони допомагають під час війни нашим захисникам. Цей проєкт називається “Берегині України”. Він складається з трьох частин. Три майстрині розкажуть про себе, представлять свою творчість. Перша частина – це персональна виставка Єлизавети Козирєвої “Берегиня дому”. Це вишиті картини, які переважно відносяться до світської вишивки”, – розповіла голова асоціації “Арт-спокуса” Валентина Кривцова. 

Місцем проведення виставок стала Центральна міська бібліотека імені Марка Кропивницького, на базі однієї з філій якої і діє асоціація “Арт-спокуса”. Експозиція розташовуються в фойє бібліотеки, де їх може бачити кожен.

“Ми запланували кілька виставок. Вони називатимуться “Берегиня дому”, “Берегиня долі”, “Берегиня традицій”. Прийшов такий момент, розуміння того, що життя триває. Прифронтове місто, нас обстрілюють. Але ми ж живемо. Ми продовжуємо сміятися, плакати, радіти чомусь. Тому ми вирішили, що потрібно людям нагадати про добрі теплі почуття. Про затишок, який створюється в домі незалежно від того війна за вікном, чи ні.  Так ми й вийшли на цей проєкт”, – розповіла директорка Центральної бібліотеки імені М. Кропивницького Інга Хоржевська.  

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.