Колись кава вважалася напоєм виключно для еліти. У нашому ж Миколаєві вона пройшла шлях від розкоші до повсякденної культури. І в третьому десятилітті XXI століття це не просто улюблений напій містян, а частина ідентичності Миколаєва. Щоб краще зрозуміти, як сформувалася кавова культура, давайте заглибимося в історію, особливості та унікальні традиції нашого портового регіону – imykolayivchanyn.com.
Початки кавової культури у Миколаєві
Кава вперше потрапила до Миколаєва наприкінці XVIII століття. Тоді, коли наше місто було засноване як важливий кораблебудівний і торгівельний центр вже неіснуючої Російської імперії. Завдяки своєму географічному розташуванню та близькості до Чорного моря, Миколаїв завжди був відкритий до впливів з інших регіонів. Зокрема з Османської імперії та Європи.
На початку XIX століття каву завозили морськими шляхами із сусідньої Одеси та турецького Стамбула. Саме ці два міста були важливими торговими партнерами Миколаєва. Завдяки розвиненій логістиці, наше місто отримувало каву свіжішою і дешевшою в порівнянні з іншими регіонами. Оскільки кава в ті часи була дорогою, її споживання обмежувалося лише заможними верствами населення. То були офіцери, купці та місцева інтелігенція.
Часто цей гарячий напій подавали у домах знаті, на офіційних заходах і вечірках. Це вважалося ознакою гарного смаку й приналежності до європейських традицій. Так, особняк Актонова на Великій Морській був одним із перших місць, де кава подавалася як розкішний напій. Тоді її готували в джезвах і подавали в посуді, привезеному зі Стамбула.
В той час наш Миколаїв став своєрідним мостом між Європою та Сходом. Тут поєднувалися турецькі традиції заварювання кави у джезві за новими способами приготування, які завозилися з Італії та Франції.
Кава у XX столітті: від дефіциту до популярності
Радянський період став справжнім випробуванням для кавової культури нашого міста. У першій половині ХХ століття, а особливо під час Другої світової війни, кава була рідкою знахідкою навіть у великих містах. Основний акцент тоді робився на чай, а кава стала рідкістю. Утім, для Миколаєва ситуація дещо відрізнялася.
Миколаївський порт залишався важливим осередком для імпорту. Через нього завозили все. Навіть кавові зерна. У ті часи кава була більш святковим напоєм, який готували до особливих випадків. Дуже популярними стали варіанти з додаванням згущеного молока. До слова, це був дуже економний і доступний продукт.
У період 70-80-х минулого століття у Миколаєві почали відкриватися перші державні кав’ярні. І кава тут подавалася як частина радянського меню. Наприклад, легендарне кафе “Сніжинка” в серці Миколаєва стало справжнім місцем зустрічей для студентів, робітників і творчої інтелігенції. Тут за чашкою міцної кави люди вели цікаві дискусії, ділилися ідеями та просто насолоджувалися атмосферою.
Місцевий кондитер і власник кількох миколаївських кавових кіосків Олександр Гілко якось розповідав, як до кафе вишиковувалися цілі черги:
“Кава була тоді особливим напоєм. У “Сніжинці” її подавали в маленьких білих чашках із золотими обідками”.
Водночас у цей час серед миколаївців набувала популярності й розчинна кава. Нею здебільшого насолоджувалися вдома. Бо то був доступний та швидкий напій. І саме в цей період велика кількість містян уперше звикли до щоденного споживання кави.
Унікальні особливості кавової культури Миколаєва
Миколаївська кавова культура завжди вирізнялася унікальним поєднанням локальних традицій, інновацій та пристрасті до експериментів. Однією з головних рис є використання місцевих інгредієнтів для створення оригінальних кавових напоїв. У багатьох міських кав’ярнях пропонують авторські рецепти.
Одним з найяскравіших прикладів є кава з чорноморським медом. Він надає напою легкий карамельний відтінок. Його можна спробувати у кафе “Дача” на Спортивній, 33. Також досить цікавим є лавандовий лате. Це фірмовий напій у кав’ярні “Запічок” на вулиці Адмірала Макарова (сучасна назва Павла Скоропадського).
Ще однією особливістю Миколаєва є мобільна кава. Уздовж головних пішохідних маршрутів, як от вулиця Соборна чи набережна, є багато мобільних кав’ярень. Зокрема, популярний Coffee Bike Mykolaiv. Він забезпечує швидкість та якість, роблячи каву доступною навіть у русі.
Миколаївські кав’ярні також добре відомі своїми неймовірними десертами, які гармонійно доповнюють міцні напої. Серед найпопулярніших – пироги із чорноморськими ягодами та круасани зі степовими травами. Їх пропонуються в закладах на кшталт “Філіжанки”.
Трохи про “Миколаївська КаваФест”
Миколаїв активно розвиває свою кавову культуру не тільки через заклади, а й завдяки різним тематичним заходам. Вони популяризують каву серед містян і туристів, об’єднують професіоналів та аматорів. А також допомагають відкривати нові смаки та формати спілкування.
Так, одним з таких заходів є щорічний фестиваль “Миколаївська КаваФест”. Це центральна подія для міських кавоманів. Він традиційно проходить на площі Соборній та збирає не лише місцевих жителів, а й туристів зі всієї України.
У рамках фестивалю “Миколаївська КаваФест” учасники мають можливість спробувати напої від понад 20 кав’ярень, які представляють унікальні рецепти. Зокрема каву з обліпиховим сиропом, спеціями чи лавандовим медом.
Також організатори запрошують до участі в фестивалі професійних місцевих бариста. Вони демонструють мистецтво заварювання кави альтернативними методами (аеропрес, пуровер, кемекс). Крім цього, тут проводяться й конкурси серед майстрів з приготування кави. Це неабияк сприяє популяризації професії бариста серед молоді.
Кавові вечори та тематичні зустрічі у Миколаєві
В кінці першої чверті ХХІ століття багато миколаївських кав’ярень проводять освітні заходи, присвячені каві. Так, у “Миколаївському Домі Кави” (по вулиці Нансена, 12) діє школа бариста. Тут щороку навчаються до 30 новачків, які згодом успішно працюють у найкращих закладах нашого міста та країни.
Своєю ж чергою “Філіжанка” (на Захисників Миколаєва, 15) часто організовує вечори дегустації кавових зерен. Для цього їх спеціально привозять із різних країн світу – від Бразилії до Ефіопії. В рамках цих дегустацій містяни дізнаються про особливості обсмажування зерен, способи заварювання та мистецтво створення лате-арту.
Крім цього в Миколаєві є й кавові літературні читання. Наприклад, у кав’ярні “Greeno” на Адміральській, 18 проводяться поетичні вечори. І кава тут відіграє важливу роль. Вона супроводжує натхненну атмосферу літератури.
До популяризації кави активно приєдналися й місцеві гіди. Вони організовують такі цікаві екскурсії, які завершуються у кав’ярнях. Тож гості Миколаєва дізнаються ще й про історію кави в регіоні.
Як бачимо, місцеві кав’ярні часто стають місцем проведення заходів, які поєднують каву з іншими аспектами культури. А завдяки цим культурним подіям миколаївці почали цінувати не тільки смак, а і якість самої кави. Specialty coffee (високоякісні зерна із сертифікованих плантацій) став основою меню багатьох місцевих кавових закладів. І, як наслідок, у Миколаєві з’явилися нові тренди – від лате-арту до кави з різними натуральними добавками.