Театр Монте у Миколаєві — одна з найвизначніших історичних будівель міста та важливий осередок театрального й культурного життя Півдня України. Зведений наприкінці XIX століття завдяки приватній ініціативі, він швидко перетворився на головну сцену Миколаєва, де виступали корифеї українського театру, світові артисти та музиканти, а містяни побачили перший кіносеанс. У цій статті на imykolayivchanyn.com розповідаємо про історію Театру Монте, обставини його появи, архітектурні особливості будівлі, легендарні виступи, роль театру у становленні української сцени, перші кінопокази, а також про те, як історична споруда живе сьогодні у статусі Миколаївського академічного художнього драматичного театру.
Заснування театру: приватна ініціатива Карла Монте та відкриття у 1882 році
Ідея створити в Миколаєві спеціальну будівлю для театральних вистав виникла ще задовго до появи першого міського театру. У 1875 році військовий губернатор Миколаєва М. А. Аркас заявив про необхідність зведення нового театру, запропонувавши орієнтуватися на будівлю в Кронштадті. Проте амбітний задум зіткнувся з цілком практичною проблемою — у міській скарбниці просто не було грошей на таке будівництво.
Проєкт міг залишитися лише планом, якби не приватна ініціатива. Наприкінці 1880 року міщанин і підприємець Карл Іванович Монте подав прохання про будівництво приватного театру. Саме його кошти дали можливість перетворити багаторічну міську ідею на реальну будівлю.
Для театру обрали ділянку на розі Адміральської та Різдвяної вулиць — сьогодні це район вулиць Лягіна та Героїв Рятувальників. Місце було добре знайоме самому Монте: поруч розташовувався готель-ресторан «Золотий якір», який належав підприємцю. Заклад свого часу збудував його батько, тому новий театр фактично став продовженням родинної історії Монте в міському просторі.
Проєкт і будівництво доручили інженеру-архітектору польського походження Теофілу Касперовичу Брусницькому. Саме він керував роботами та визначив архітектурний вигляд майбутньої театральної споруди. За однією з версій, за основу проєкту Брусницький узяв будівлю театру в Рибінську, адаптувавши її до умов і потреб Миколаєва.
Будівництво завершили досить швидко. Вже на початку січня 1882 року місцеві газети повідомили про урочисте відкриття нового театру. Миколаїв отримав простір, спеціально створений для сценічних вистав, з розкішним на той час декоративним оформленням.
Архітектура Театру Монте: проєкт Брусницького, стиль псевдоренесанс та інтер’єр
Будівля театру Монте увібрала в себе найкращі риси перехідного періоду від еклектики до модерну. Головний фасад, що виходив на вулицю Різдвяну, був споруджений у стилі псевдоренесансу з елементами бароко.
Екстер’єр будівлі вирізнявся багатою деталізацією та вишуканими архітектурними прийомами:
- Портик та колони.
Фасад прикрашав портик із шістьма колонами, оформленими в корінфському стилі з орнаментом із листя аканта.
- Фронтон.
Був виконаний у вигляді рівнобедреного трикутника з різко висунутим карнизом.
- Скульптури та декор.
Прямокутні вікна прикрашали циркулеподібні сандрики та напівколони, а в нішах були встановлені скульптури античних муз. З обох боків від головного входу розміщувалися невеликі пофарбовані в білий колір жіночі статуї.
- Особливі деталі.
Архітектор використав рустовані стіни, балюстраду по краю даху з вазами на тумбах, а також картуші із зображенням профілів дівчат — імовірно, юних гімназисток.
- Дворик.
Будівлю доповнював невеликий затишний дворик типу курдонера, огороджений ґратами.
Внутрішнє оздоблення театру також вражало тогочасну публіку. Меблі для нової споруди були спеціально замовлені та привезені з Відня. У будівлі передбачили великий вестибюль, фоє, дамську вбиральню та 12 виходів (7 на вулицю і 5 надвір).
Реконструкція Якова Шеффера та перші кіносеанси у Миколаєві (1896 рік)
Протягом 13 років театр залишався власністю Карла Монте, але у 1894 році будівля змінила господаря. Новим власником став купець Яків Шеффер, який вирішив не просто продовжувати роботу закладу, а суттєво його модернізувати.
Масштабна перебудова відбулася у 1898 році. Після реконструкції театр помітно змінився як за розмірами, так і за внутрішньою організацією. Якщо за часів Монте глядацька зала могла прийняти близько 900 людей, то після розширення місткість зросла до 1310 глядачів.
Зміни торкнулися і структури залу. У старому театрі було близько 350 крісел у партері та амфітеатрі, а також 36–39 лож і галерея. Після реконструкції простір збільшили, а замість галереї облаштували гальорку, що дозволило приймати значно більше відвідувачів.
Оновили й залаштункову частину театру. Сцену обладнали відповідно до нових вимог, а до вже наявного фоє додали ще одне. Таким чином, будівля поступово перетворювалася на повноцінний великий міський театральний майданчик, здатний приймати масштабні постановки та численну публіку.
Театр Шеффера став важливим не лише для театрального життя Миколаєва. Саме тут містяни побачили одну з найновіших на той час технологічних розваг. У серпні 1896 року в театрі відбувся перший у Миколаєві сеанс кінематографа.
Так будівля, яка починалася як приватна ініціатива Карла Монте, за нового власника перетворювалася на сучасний культурний простір. Театр поступово виходив за межі традиційної сцени й ставав місцем, де миколаївці могли знайомитися не лише з театральним мистецтвом, а й з новими явищами європейської культури та техніки.
Театр корифеїв у Миколаєві: виступи Кропивницького, Саксаганського та Заньковецької
У кінці XIX століття на сцені театру Монте зароджувалося і міцніло професійне українське акторське мистецтво. Театр корифеїв, заснований Марком Кропивницьким, став форпостом захисту рідної культури в умовах імперської цензури та заборон.
Цей період мав шалений вплив на культурне життя Півдня України. У залі миколаївського театру ставилися найкращі твори української драматургії, що розкривали багатий національний колорит та духовні цінності народу.
Знакові події, пов’язані з корифеями у Миколаєві:
- У 1883 році сюди прибула відома трупа Театру корифеїв.
- Зимовий сезон 1886 року відзначився неймовірно успішними гастролями трупи М. Кропивницького за участю М. Заньковецької, М. Садовського та П. Саксаганського, що отримало схвальні відгуки в місцевій пресі («Николаевский листок объявлений», «Южанин»).
- Саме в Миколаєві у 1889 році Марія Заньковецька та Микола Садовський вийшли з трупи, після чого колектив очолив Панас Саксаганський.
- Для Панаса Саксаганського це місто стало доленосним: тут, бувши офіцером, він уперше вийшов на сцену у водевілі «Сватання на вечорниці», а згодом зіграв роль возного в «Наталці Полтавці», змінивши військовий мундир на костюм актора.
- 14 березня 1900 року знаменита трупа вперше виконала в Миколаєві оперу Миколи Аркаса «Катерина».
Крім корифеїв (М. Старицького, І. Карпенка-Карого, М. Садовської-Барілотті), сцена бачила виступи найвідоміших діячів театральної культури того часу: Віри Коміссаржевської, Марії Савіної, Всеволода Меєргольда та Мамонта Дальського. У 1899 році тут відбувся спільний виступ видатних оперних співаків Федора Шаляпіна та Леоніда Собінова.
Миколаївський академічний художній драматичний театр: сучасний стан та репертуар
У XX столітті театр зазнав суттєвих змін. З 1922 року колектив працював під назвою «Шахтарка Донбасу» та курсував з виставами як театр російської драми. Тривалий час (з 1997 року) заклад очолював М. Кравченко.
На жаль, часті ремонти протягом десятиліть дещо змінили первісний естетичний вигляд споруди: лоджію було засклено, великий купол знесено, а ренесансний портал закрито навісом. Проте у січні 2022 року стартувала нова сторінка в історії будівлі — розпочалася масштабна реставрація 140-річного театру, в рамках якої його вперше почали утеплювати для комфорту артистів та глядачів.
Повномасштабне вторгнення у 2022 році принесло ідеологічні зміни. Як зазначив сучасний директор театру Артем Свистун:
«Миколаїв — місто театральне і тому з’явилася така унікальна будівля Карла Монте. З лютого 2022 року принципово колектив змінив назву і ставить репертуар української драматургії, сучасних українських авторів».
Сьогодні заклад має назву Миколаївський академічний художній драматичний театр, продовжуючи почесну місію культурного просвітництва у незламному місті.
Театр Монте у Миколаєві — це свідок того, як приватна ініціатива кінця XIX століття змогла перетворити провінційне військове містечко на потужний центр театрального мистецтва. Від вишуканих віденських меблів до полум’яних виступів корифеїв української сцени — стіни цієї будівлі пам’ятають епохальні події, що формували національну свідомість та культурний простір Півдня України.