21 Травня 2022

Відомі вчені, які народилися в Миколаєві

Related

Вишитий травень: як у Миколаєві День вишиванки святкують

“Генетичний код нації” - так часто називають українську вишиванку....

“Я, Одіссей, на березі стою”: пам’яті Миколаївського поета Валерія Бойченка

Його можна назвати мабуть одним з найліричніших поетів Миколаївщини....

“Таврійка” і графіка: художниці з Очаківщини розповідають світові про Миколаївщину

Художниці з Очаківщини розповідаєть світові про Миколаївщину з допомогою...

Share

Миколаївщина є малою батьківщиною для безлічі талановитих та відомих людей. Вихідці з Миколаєва та області у різний час ставали видатними художниками, письменниками, діячами культури, військовими найвищих рангів, акторами, спортсменами тощо. Наша область дала країні та світу й вчених, які зробили вагомий внесок у різні галузі науки. Докладніше на imykolayivchanyn.

Віктор Карлович Кнорре – астроном у третьому поколінні

Віктор Кнорре народився у сім’ї німця-астронома у жовтні 1840 року, у Миколаєві, Херсонській губернії. На той момент його батько, Карл Фрідріх Кнорре, протягом тривалого часу обіймав посаду директора Миколаївської обсерваторії, а також займався викладанням астрономії у Миколаївському штурманському училищі.

Віктор Кнорре став п’ятою дитиною у своїй сім’ї з п’ятнадцяти. Середню освіту Віктор отримав в Естонії, у м. Феллін, після чого повернувся до рідного Миколаєва, де працював асистентом у свого батька в обсерваторії.

У віці 22 років Віктор переїхав до Берліна з метою подальшого вивчення астрономії. Вже через 5 років Кнорре захистив дисертацію та розпочав роботу в Пулківській обсерваторії.

У 1869 році вчений ненадовго повернувся до Миколаєва, де викладав у школі, проте вже незабаром йому довелося знову поїхати з батьком у Берлін у зв’язку з фінансовими труднощами.

З 1873 року Віктор Кнорре продовжив наукову діяльність у Берлінській обсерваторії. До рідного міста він більше не повертався.

Науковий інтерес для Віктора Кнорре становили астероїди, комети та подвійні зірки. Крім цього, до його досягнень у науці відносять прилад «мікрометр», а також множинні розробки та роботу у сфері вдосконалення інших приладів для астрономів.

Микола Миколайович Аркас (старший) – хранитель та творець української культури

Відомий український діяч культури та просвітитель народився 1853 року в Миколаєві. Його батько – етнічний грек Микола Андрійович Аркас – був адміралом Чорноморського флоту.

Дитинство та юнацтво Аркаса пройшло на Миколаївщині. Після закінчення навчання у Петербурзі та Одесі, повернувся до Миколаєва, де розпочав роботу у морському відомстві. Вільний від служби час Микола присвячував улюбленому захопленню: вивченню історії України та запису народних мелодій. Згодом ці два захоплення зіграли одну з ключових ролей у його житті.

Багато часу Аркас приділяв громадській роботі, був меценатом. Наприкінці XIX століття він власним коштом відкрив народну школу, де навчання велося українською мовою. За рахунок Аркаса фінансувалася «Просвіта» (миколаївський осередок, створений ним же у 1907 році), він підтримував газету «Рада», пожертвував кошти на будівництво студентського гуртожитку у Львові.

Аркас досягнув значних успіхів, як на ниві музики, так і як історик. Як фольклорист і композитор, він залишив по собі безліч аранжувань народних пісень, оперу «Катерина» тощо.

Микола Аркас є автором нарису «Історія України-Русі». Спочатку, праця була задумана як ненауковий навчальний посібник для навчання онука. Справжня цінність праці відкрилася після оцінки виконаних досліджень, позитивних рецензій. «Історію України-Русі» видали тиражем 7000 екземплярів. Щоб опублікувати роботу, Аркасу довелося взяти позику на велику суму грошей під відсоток.

Григорій Альфредович Брейт-Шнайдер – працьовитий фізик-ядерник

На фото: Грегорі Брейт (зліва)

Григорій Брейт-Шнайдер, або Грегорі Брейт, як знає його весь світ, народився у Миколаєві у 1899 році. Його батько займався видавничою справою.

У Миколаєві пройшло дитинство та юність Грегорі, але невдовзі після смерті матері його батьком було рішення про переїзд до США, що згодом стало поворотним моментом у його біографії.

Кар’єра Грегорі, як вченого, розпочалася вже у США. Там він вступив до університету і там же, в 1921 році, захистив дисертацію з фізики.

З 1920 року було опубліковано близько 320 наукових праць його авторства, за що він був проголошений одним з найпродуктивніших вчених-фізиків сучасності, а також зробив багато відкриттів.

Завдяки його відкриттям американські військові отримали нові розробки у сфері виявлення загроз на воді, у повітрі; він активно працював для запобігання ядерній катастрофі під час випробувань.

2 фізичні терміни мають у назві прізвище нашого земляка Грегорі Брейта.

Юрій Семенович Крючков – суднобудівник та любитель історії Миколаєва

Юрій Крючков народився у Миколаєві у 1928 році. Коли він був абітурієнтом, то обрав для навчання Миколаївський кораблебудівний інститут. Після його закінчення розпочав роботу інженером-механіком на ЧСЗ.

У 1956 році переїхав до Ленінграда, де проживав і працював до 1973 року, після чого повернувся до Миколаєва як викладач в альма-матер.

Під авторством Крючкова надруковано 16 книг на тему суднобудування, флоту та ін., близько 280 робіт, у тому числі 100 – історичних.

Юрій Крючков несамовито захоплювався історією рідного краю. Багато його праць присвячено життю адмірала Грейга, його діяльності та спадщині, історії створення, розвитку Миколаєва, історії вулиць та районів, топоніміці, архітектурі Миколаєва, розвитку кораблебудування у Миколаєві та у південному регіоні України  та ін. Крючков був одним із авторів «Вечірнього Миколаєва».

Наприкінці 80-х став фундатором міського історико-краєзнавчого товариства «Золотий човен (лодья)».

Костянтин Іванович Кульчицький – видатний медик

На фото: Константин Кульчицький (внизу у центрі)

Видатний вчений-топографоанатом, морфолог Костянтин Кульчицький народився в Миколаєві в 1922 році. Його батько був військовослужбовцем, а Костянтин, який підріс, вибрав для себе інший шлях.

Після закінчення школи, Кульчицький обрав для подальшої освіти Київський медичний інститут, проте навчання довелося перервати у зв’язку з війною. Київ опинився в  окупації, у зв’язку з чим студентів молодших курсів мобілізували на будівництво оборонних споруд. Після ускладнення ситуації, студентів, у тому числі і Кульчицького, були евакуйовані спочатку до Харкова, а потім до Челябінська.Коли Київ був звільнений, молодик повернувся і закінчив КМІ з відзнакою, залишившись працювати на кафедрі.

За 20 років (з 1944) Кульчицький пройшов шлях від помічника на кафедрі до її завідувача. За час роботи став автором понад 300 наукових праць на тему експериментального моделювання в хірургії, вивчення морфології та ін., а також підготував понад 50 кандидатів та докторів наук медицини.