6 Грудня 2022

Містяни, в честь яких названі вулиці Миколаєва

Related

Слоти з високою та низькою вартістю монет

Слоти та Колесо Фортуни онлайн на гроші можна поділити...

Відомі вчені, які народилися в Миколаєві

Миколаївщина є малою батьківщиною для безлічі талановитих та відомих...

Воєнні сторінки історії Миколаєва: десант Костянтина Ольшанського

28 березня 1944 року Миколаїв було звільнено від німецько-фашистських...

Володимир Станко: все життя в науці

Миколаївщина безсумнівно багата талантами. Видатними людьми, які залишили по...

Share

У Миколаєві чимало вулиць, які отримали назви в честь відомих містян. Багато назв жителі міста добре знають, а також знають, чому вулиця названа саме таким ім’ям. 

Проте, в Миколаєві є вулиці, назви яких змінились у 2016 році. Цьому сприяв закон про декомунізацію. З карти міста зникли топоніми, які носили ім’я революціонерів, російських діячів, більшовиків. Їм надали нові назви. Багато з них пов’язані з миколаївцями, які залишили слід в історії міста. Більше на imykolayivchanyn.com.

Лев Георгіович Карелі

Ім’я Льва Карелі отримала вулиця, яка до 2016 року називалась на  честь революціонера Вацлава Воровського. Для Миколаєва Воровський не зробив нічого. Навіть не був в нашому місті. Проте, його ім’ям назвали вулицю і провулок. 

Лев Карелі навпаки жив у Миколаєві, будував мости і отримав звання “Почесний громадянин Миколаєва”. 

У 1950 році Лев Карелі, уродженець Тбілісі, за службовим відрядженням прибув до Миколаєва. Саме в нашому місті він збудував унікальні мости  увійшов в історію Миколаєва. 

Першим мостом, збудованим Карелі у Миколаєві став Південно-Бузький, або як його називають містяни, Варварівський міст. Будівництво розпочалось у 1957 році і тривало до 1964 року. Він був найдовшим мостом в СРСР. Але це не головне. Унікальною була розвідна частина мосту. Вона не відкривалась вгору, як звикли, а поверталась горизонтально. Другий міст у Миколаєві – Інгульський також збудував Лев Карелі. Будівництво тривало чотири роки. Міст відкрили у 1980 році. До 1996 року це був найдовший міст у Європі. 

І хоча Лев Карелі після завершення будівництва змушений був залишити Миколаїв, він став його почесним громадянином.

Олександр Львович Зозуля

Свого часу Миколаївщина подарувала Україні й світу чимало майстрів з кінного спорту. Всі вони були вихованцями Миколаївської кінно-спортивної школи. Цього б не було, якби не Олександр Зозуля – її засновник. 

У Миколаєві на його честь перейменували провулок Воровського. 

Олександр Зозуля приїхав до Миколаєва після завершення Другої світової війни. Саме в нашому місті у нього виникла ідея створити школу верхової їзди. Так як Зозуля був полковником у відставці, обласна влада у проханні допомогти у створенні школи не відмовила. 

Школа запрацювала у 1960 року в мікрорайоні Варварівка. Олександр Львович виявився одним з найкращих тренерів у цьому виді спорту. Вже за рік миколаівці виступали у змаганнях. У 1866 році вихованці миколаївського кінного спорту стали чемпіонами  України. 

Олександр Зозуля зібрав найкращих тренерів з усієї України. Крім цього, Миколаїв завдяки його зусиллям на довго став столицею кінного спорту України. Понад 20-ть років всі чемпіонати проходили на баз Варварівської кінно-спортивної школи. 

Сергій Ілліч Цвєтко

Вулиця Цвєтко з’явилась в Миколаївському мікрорайоні Тернівка замість вулиці Тухачевського. Маршала змінила людина мирної професії  – педагог і фольклорист. 

Сергій Ілліч народився  в 1884 році в тій самій Тернівці, де з 2016 року є вулиця його імені. У дитинстві був чабаном. З 12 років пішов навчатись до Олександрівської гімназії. Далі колишній чабан і виходець з болгарського селища  зміг стати студентом Новоросійського університету.  Спочатку обрав фах медика. Проте, через три місяці перевівся на історико-філологічний факультет. Згодом стає вчителем. 

Сергій Цвєтко пройшов Першу світову війну. Після її завершення переїжджає до Одеси. Там же починає збір експонатів для музею Степової України. Зокрема, зібрав колекцію старовинного болгарського одягу зі своєї батьківщини – Тернівки. 

У 1931 році його перший раз заарештовують і звинувачують за справою Спілки визволення України. Проте, доказів у слідства не було і Цвєтко випускають. 

У другій половині 30-х років Сергій Ілліч повертається до миколаєва і стає директором історико-археологічного музею. Проте, коли почалась чергова хвиля репресій йому довелось залишити заняття наукою. Під час Другої світової науковець разом з родиною не зміг евакуюватись і залишився у Тернівці, де працював у школі.

У 1946 році Сергій Цвєтко знову опинився у сталінських застінках. Його звинуватили у пропаганді проти СРСР. Звідти він вже не вийшов. Реабілітований у 1991 році. 

Григорій Васильович Миропольський

Серед вулиць Миколаєва, що змінила свою назву, опинилась й вулиця Желєзнякова. Вона розташована в Корабельному районі міста. Нова назва пов’язана з ім’ям лікаря Григорія Васильовича Миропольського. Чим же відомий цей миколаївець?Григорій Миропольський був медиком, якого колеги вважали справді видатним.  

Свою медичну практику Григорій Миропольський розпочав у Богоявленському (зараз Корабельний район Миколаєва). Повернувся на батьківщину й після Першої світової війни. Лікував жителів у місцевій амбулаторії.  

Саме в ціій амбулаторії йому довелось боротись з холерою. Він не лише правильно організував лікування хворих, а й подбав про те, щоб в Богоявленському провели санітарну обробку. Йому допомагало все місцеве населення. Особливу увагу приділив дітям, які найбільше постраждали від хвороби й голоду. Для них він відкрив їдальню на 800 місць.

На рахунку Григорія Васильовича сотні врятованих життів. Він був настільки відомим, що до нього їхали з інших міст. 

Відомий випадок, коли Миропольський понад дві доби боровся за життя поранених, яких у військовому ешелоні в 1941 році залишили тікаючі від німців радянські військові. Його на допомогу покликали місцеві. Лікар впорався  з цим випробуванням, хоча у нього  майже не було медикаментів. 

Йосиф Карлович Ламберт

В одному з мікрорайонів Миколаєва Варварівці замість таблички “вулиця Ілліча” з’явилася інша – “вулиця Ламбертівська”. Назвали її в честь Йосифа Карловича Ламберта. 

Карл Ламберт походив з відомого французького дворянського роду. Отримав гарну освіту і зробив кар’єру військового. 

У Варварівці граф володів маєтком, на землях якого розбив зразковий сад. Місцеві жителі так  називали його садом Ламберта. Там росли фруктові дерева, а також був виноградник. 

Крім того саме граф Ламберт утримував за власний кошт паромну переправу “Спаськ-Варварівка”. А в 1855 році профінансував будівництво дамби від берега Варварівки вглиб лиману. Це сприяло будівництву наплавного моста. 

.,.,.,.