6 Серпня 2026

Історія кінотеатрів Миколаєва: від перших ілюзіонів до сучасних прем’єр

Related

Миколаївські дворики та історична архітектура: таємниці старого міста 

Архітектура Миколаєва та його старовинні дворики є невіддільною частиною...

Історія кінотеатрів Миколаєва: від перших ілюзіонів до сучасних прем’єр

Кінематограф Миколаєва має багату історію, що охоплює понад століття...

Театри Миколаєва: історія аматорських колективів та сучасні студії міста

Аматорські театри Миколаєва відіграють важливу роль у розвитку культурного...

Бібліотеки Миколаєва: історія, еволюція та сучасні культурні простори

Бібліотеки Миколаєва давно вийшли за межі традиційних книгозбірень, перетворившись...

Які фільми знімали в Миколаєві: від першого кіносеансу до сучасного кіно

Миколаїв має багату кінематографічну історію, яка охоплює перші кіносеанси,...

Share

Кінематограф Миколаєва має багату історію, що охоплює понад століття розвитку — від перших кіносеансів і епохи німого кіно до сучасних кінопоказів та знімання фільмів у місті. Легендарні кінотеатри, архітектурні пам’ятки, відомі стрічки та театрально-кінематографічні традиції сформували особливу культурну атмосферу Миколаєва. У цій статті на imykolayivchanyn.com розповідаємо про зародження кінематографа в місті, історію кінотеатрів «Іскра» та «Батьківщина», фільми, які знімали в Миколаєві, еволюцію архітектури кінотеатрів і те, як місцеві заклади культури продовжують працювати та розвиватися навіть в умовах війни.

Німе кіно в Миколаєві: де з’явився перший кінотеатр і як починалась епоха ілюзіонів

Історія кінематографа в Миколаєві розпочалася менше ніж через рік після офіційного зародження світового кіно. Завдяки географічній близькості до Одеси та Херсона, місто оперативно переймало найновіші європейські культурні течії. Спочатку миколаївці насолоджувалися виключно німим та чорно-білим кіно, яке транслювалося на невеликих екранах, що було не завжди комфортно для сприйняття.

Перший кінотеатр у центрі міста мав глибоке історичне коріння. Він розташувався в будівлі, де ще у 1868 році працював ювелір Бальмелі (його родина також тримала пивну в цьому ж приміщенні). У цьому будинку мешкали високопосадовці, зокрема секретар військово-морського суду граф Олександр Буксгевден та Арсеній Косяков, який згодом чотири рази обирався гласним міської думи. Згодом ця будівля стала відома миколаївцям як Обласний сад з туризму та екскурсій. На жаль, у 2021 році цю історичну пам’ятку було знесено.

З часом архітектура видовищ ставала значно масштабнішою. Преса того часу описувала нові зали з неабияким захопленням: місткість сягала 1500 місць, що на 330 місць перевищувало розміри тогочасного театру Шеффера. Оздоблення виконувалося в модному стилі «модерн», стелі прикрашали кесонні ліпні елементи, а в підвальних приміщеннях планували обладнати «американські бари». А у 1932 році миколаївці вперше почули звук у кіно, що стало абсолютною сенсацією та технологічним проривом для міста.

Легендарні кінотеатри Миколаєва: доля «Іскри», «Батьківщини» та інших залів

У другій половині ХХ століття кінотеатри остаточно закріпилися як головні осередки культурного дозвілля. Серед найвідоміших закладів, що формували звички містян, були «Піонер», «Батьківщина», «Юність», «Перемога», «Дружба» та «Космос».

  • Кінотеатр «Іскра».

Був урочисто відкритий влітку 1976 року в мікрорайоні Ліски. Його доля виявилася трагічною: активно пропрацювавши сукупно лише близько 13 років, заклад занепав. Сьогодні колись велична будівля перетворилася на моторошні руїни, переживши пожежі та ставши притулком для безпритульних. Для місцевої влади цей об’єкт досі залишається проблемою, яку порівнюють із валізою без ручки — «і нести важко, і кинути шкода».

  • Кінотеатр «Батьківщина».

Будівля має складну історію: вона пережила загрозу продажу на аукціоні за борги, а під час сучасної повномасштабної війни у її двір впав розгінний блок російської ракети.

  • Кінотеатр «Юність».

Його відкрили у 1971 році на тодішньому проспекті Жовтневому, а простора зала на 1200 місць і найбільший у місті екран зробили заклад одним із головних центрів культурного життя міста. У 2013 році кінотеатр припинив роботу, а згодом будівлю переобладнали під концерт-хол.

Фільми про Миколаїв: які художні та документальні стрічки знімали у місті

Миколаїв неодноразово ставав місцем, де народжувалося кіно. Вулиці, площі та знакові будівлі міста неодноразово з’являлися на великому екрані, стаючи частиною сюжетів, відомих далеко за межами України.

Серед художніх фільмів, знятих у Миколаєві:

  • «Трактористи» (1939);
  • «Велика родина» (1954);
  • «Зовсім пропащий» (1973);
  • «Без сина не приходь» (1986);
  • «Штормове попередження» (1981);
  • «Комбати» (1983);
  • «Правила угону» (2009).

Втім, після початку повномасштабної війни роль Миколаєва у кінематографі кардинально змінилася. Якщо раніше місто було лише тлом для художніх історій, то тепер воно саме стало їхнім головним героєм.

Тепер Миколаїв регулярно потрапляє в об’єктиви українських та іноземних документалістів. Режисери, журналісти й воєнні кореспонденти фіксують життя міста під час війни, розповідаючи світові про щоденний спротив його жителів, оборону громади, волонтерський рух і гуманітарну місію Будинку офіцерів флоту (ДОФ), який став одним з символів допомоги містянам у найважчі місяці.

Документальні фільми, присвячені Миколаєву, виконують значно ширшу місію, ніж просто хроніка подій. Вони зберігають свідчення про незламність міста, його людей і боротьбу за свободу, водночас знайомлячи міжнародну аудиторію з історією та культурною спадщиною регіону. 

Відомі актори та митці з Миколаєва: зірки кіно, шоубізнесу та науки

Миколаїв відомий не лише як місто корабелів, а і як батьківщина або важливий етап у житті багатьох талановитих людей, які залишили помітний слід у кіно, театрі, телебаченні та культурі загалом. Саме звідси розпочинався творчий шлях особистостей, чиї імена сьогодні добре знають мільйони глядачів.

Серед найвідоміших представників Миколаєва — Євген Гашенко та Єгор Крутоголов. Актори, шоумени й учасники популярних гумористичних проєктів довели, що яскравий український гумор народжується не лише в Одесі. Їхня творчість давно вийшла за межі регіону, а виступи й телевізійні проєкти здобули широку популярність серед глядачів.

Особливе місце серед уродженців Миколаєва посідає Осип Флехтгайм. Хоча він не працював у кінематографі, його інтелектуальний спадок став теоретичним фундаментом для розвитку екранної наукової фантастики. Саме Флехтгайм вважається одним із засновників футурології — науки, що досліджує можливі сценарії розвитку майбутнього. Його концепції системного прогнозування докорінно змінили підхід до створення кіно: замість абстрактних вигадок сценаристи та режисери почали конструювати на екрані глибокі, логічно обґрунтовані світи. Завдяки футурологічним моделям Флехтгайма кінематограф отримав наукову базу для візуалізації антиутопій, технологічних проривів та соціальних криз, перетворивши кіно на потужний інструмент моделювання майбутнього.

Історії цих людей ще раз доводять, що Миколаїв є містом, яке подарувало Україні та світові чимало талановитих особистостей, чиї досягнення вплинули на розвиток культури, мистецтва й науки.

Культура Миколаєва під час війни: як працюють театри та відновлюються кінотеатри

Повномасштабна війна стала випробуванням для всіх сфер життя Миколаєва, однак культурне життя міста не завмерло навіть у найнебезпечніші місяці. Попри постійні обстріли, повітряні тривоги та загрозу нових ударів, театри продовжували працювати, а згодом до життя почали повертатися й кінотеатри.

Яскравим прикладом незламності став Миколаївський академічний художній драматичний театр. Під керівництвом директора Миколи Берсона, який очолює заклад уже понад три десятиліття, театр не припинив своєї діяльності навіть тоді, коли поруч лунали вибухи. Поступово почало відроджуватися й кіножиття міста. Після тривалої вимушеної паузи, яка тривала понад рік, миколаївські кінотеатри знову відкрили свої двері для глядачів. Одним із перших роботу відновив кінотеатр «Піонер», а сучасний MULTIPLEX у ТРЦ City Center повернув до розкладу регулярні покази фільмів у форматах 2D і 3D. Водночас заклади продовжили впроваджувати інклюзивні рішення, зокрема спеціальні сеанси із субтитрами та додатковими аудіоописами (SDH), щоб зробити перегляд доступнішим для людей з порушеннями слуху та зору.

Кінематографічна історія міста охоплює понад століття — від перших німих кіносеансів у купецьких будинках до сучасних багатозальних кінотеатрів. За цей час Миколаїв пережив втрату знакових архітектурних пам’яток, серед яких легендарний кінотеатр «Іскра» та будівля першого міського кінотеатру на Соборній вулиці. Проте головне надбання міста залишилося незмінним — його культурний дух.

Сьогодні, попри всі випробування, театр і кіно в Миколаєві продовжують жити. Вистави збирають глядачів, кінотеатри знову запрошують на прем’єри, а митці створюють нові історії. Це ще раз доводить: справжня культура не зникає навіть під звуки сирен, а мистецтво здатне підтримувати людей і зберігати пам’ять про час, який змінює історію.

...